Іконопис Люби Яцків ... / Львів, Україна.
![]() Різдво! Величне свято серця — Во ім'я істини і вічності життя. Пречиста Діва Богоматір'ю вже зветься, І німбом святості осяяне Дитя. Серед мільйонів свіч, що нині сяють, Моя різдвяна свічечка горить. І міріади зір з небес вітають Цю неповторну мить, різдвяну мить. Маленький Бог, покладений у ясла, До сліз зворушує серця і душі знов. І воскресає в тих серцях, де вже погасла, Дитятка Божого освячена Любов. Різдвяне свято — вічне й неповторне: Хтось молиться, хтось хоче каяття, А хтось цнотливо-трепетно пригорне І вперше поцілує це Дитя... Так довго марив світ і світу снилось Небесне сяйво Божої зорі. І ось Дитятко Боже народилось, Щоб сяять у віках на вівтарі! © Надія Кметюк ![]() "Різдво Христове" Іконопис Люби Яцків виглядає надзвичайно виваженим – форми та кольори врівноважені, продумано допасовані. Однак, попри цю гармонію, у її роботах відчувається незбагненна динаміка, котра урухомлює образи, не дозволяє їм застигнути у величних монументальних поставах. Цей іконопис важко назвати безпосередніми інтерпретаціями візантійського, чи давньо-руського сакрального мистецтва. Радше, творчість Люби Яцків споріднена з мистецтвом бойчукістів та галицьких нео-візантиністів 20-30-х років ХХ ст. Стилістично крізь ці роботи відчувається відлуння робіт Ярослави Музики та Петра Холодного. ![]() "Тайна вечеря" ![]() "Зішестя в ад" ![]() "Розп'яття" / фрагмент / ![]() "Благовіщення" "Богородиця з дитям" ![]() "Створення світу" ![]() "Святі воїни" ![]() "Софія Премудрість Божа" ![]() "Адам називає тварин" ![]() "Весілля в Кані Галилейській" ![]() "Успение" ![]() Богородица / икона в Соборе Парижской Богоматери / ![]() "Свята Софія" ![]() 1991 - 1996 р.р. - навчання в ЛКДУМ ім. І. Труша на кафедрі художнього текстилю. 1996 - 2002 р.р. – навчання в ЛНАМ, кафедра сакрального мистецтва. З 2002 р. – викладач кафедри сакрального мистецтва ЛНАМ. Сфера зацікавлень: живопис, іконопис, внутрішній світ людини. Мистецькі пріоритети: сучасна візія давньої мистецької пластики. Основні творчі роботи: Серія ікон до каплиці «Віри, Надії, Любові та Софії» в м. Коцюбинське, Київської обл. 2003 р. – виконання ряду ікон до іконостасу Церкви Покрови Пресвятої Богородиці Крехівського монастиря ЧСВВ. 2008 р. – ікони намісного ряду каплиці Св. Івана Хрестителя у м. Львові. 2009 р. – виконання ікон до іконостасу у Церкві Св. Андрія у м. Добромиль, Львівської обл. Брала участь у багатьох виставках, зокрема, Осінній салон, По Шевченківських місцях. Про себе: "Для мене найцікавіше в іконописній естетиці - динамічна пластика малюнку. Ніколи не можу підійти до роботи з готовою, наперед заданою концепцією. Лінія рисунку сама підказує розвиток певного образу, якщо намагатися прислухатися до неї, відчувати її живий рух, тонкі пластичні нюанси. Попри це працюю в рамках іконописного канону, але ніколи не знаю, яким буде кінцевий результат." Вона не ламає традиційних композицій, ані не драматизує штучно окремі сцени. Разом з тим її іконографія залишається виразно індивідуальною – вона спокійно, виважено і впевнено реінтерпретує усталені образи канонічної іконографії. Тож звичні образи отримують у роботах Люби нове несподіване звучання. Цей особистий підхід авторки змушує глядача вчитись по-новому відчитувати усталені візуальні знаки. ![]() ![]() |