МИТЬ СВІТУ ЗНИКАЄ

Ніхто не відчуває, ніхто не відчуває слово,
Знов повторіння, - на… пам'ятовування,
Але пишу, як це не дивно, знов і знову,
Належить ворушити, в Душі мовчання.

Не чують Душі ті, як БОГа ЧАС, застерігає,
Колишній старий шлях, - заїжджений тремтить,
В Душі вогонь, вже не горить - не приростає,
З дерев, тих голих Душ, останній лист летить.

Виблискує Місяць, в насолоді пристрасті, - клубок,
ТягнЕ, безвільних Місяць, у Божевілля - в тлін,
Він змінює СВІТла день, - на морок - хибний бік,
С самотності- страхіття … на похмурих Душ сідає тінь.

У «рай», неосвітлений, Мир Наш прибуває…
Місяць, - над головою: - тихо тліє - сяє морок,
У звичку, - в тьмяність: - наші Душі заганяє,
ЗабожеволІють вони, - в подібної самоті Зірок.

Роїться над Землею, - в безодні Зоряна громада,
Захоплює, в тій глибині, - наявних сновидінь…
Наш Світ, мрією пакован: - у ній сховалась - дія -шкода,
Шкідлива мрія, в ній думка, але нема натхнень.

СтогІн минулого, й гадки Світа, - не наздогнати,
Візерунки, колишнього- минулого, у печалі, і ... мовчать,
В кайданах, до Зірок - до СВІТла: - Душі не підняти!
Привіт від Місяця, - він злісний проявляє результат.

Колись - то, - у Місяця був шлях: - той - світлий, інший,
Той шлях , він просвистів, - лишив порожніми слова…
НЕ слід стрибати! На Землі - НАШ СВІТло, ВІН жИвий!
А Місяць? Місяць - мертвий! Нам дорогА - Земля живА.

Місяць, лишивсЬ у минулому шляхів - занепадає,
Сміливим-зухвалим, можливо, завЕршити його?
На тій Землі, де лежачи: - дИхають-страждають,
Єдиний залишився СВІТла шлях: - до щастя одного.

Ховаються, у Світі Нашому, Душ погляд неосяжний,
І Миті, ті - їх сліди! Летять в безодню - в ту пітьму,
Земля, в сУм'ятті такому, - знак спізнілий, і…тривожний,
Візерунок, колишній, Миру, - йде назавжди з Землі! Чому?

Загублений, життя колишній сенс, - він спричиняє рану,
Навесні, влітку, взимку ... восени: - не сприймає тих втрат,
Кожен бачить те, - що вже не сприймаємо, і… гнане,
Наш СВІТло - БОГ, позбавить зло, - його надійних грат.

Вернеться ДАР Землі, він від БОГа - для захоплень,
Життя Землі, - не поперхнеться, колишнім Місяця гріхОм!
Життя, минулих тих катів: - в пам'яті - заразна погань,
Не пОвторить Земля той гріх, - пішла своїм шляхом.

Лишилося сказати їм: - бувайте - ті малюнки зла!
Вам, попереду, буде, - безсумнівно… світле воскресіння!
Простір, - старИй, сиплеться в тишІ… в мовчанні дна,
Миті Миру (МИГи), - відЛІТАЮТь: - Душам їх спасіння!


PAINTING OF YOU TIME

Истина изъята! И… ушедшие мгновения.
Нам не познать, - суть прошлого сполна,
Его источник, - стойкость и долготерпение…
Жестокость перемен: - недвижной неги лишена.

Судьбой, намечен горизонт, но он… - во мраке,
Без мыслей мозг, собою заглушает их СТЕНА,
Душа, у ВРЕМЕНИ, стоит на перекрестке...
СТЕНА! - Неволя Душам, - разумно создана.

Горизонт, - глотает Солнце: - з’является Луна,
Она рождает, - страха тени: - мрак деревьев,
Спадает, былая СИЛА, и… падает весна,
СТЕНА, - пространство душит… пришла пора злодеев.

***.
Закрой, судьбы с Душой, извечный спор!
Не поздно! Иди к Душе, - на роль ученика,
Создай в себе КАРТИНУ, - иной Души УЗОР,
Сегодня, - себя преобразить: - необходимость велика.

***.