Live
Internet
мобильная версия
Дневники
Личка
Авторизация
Дневник
karsone
Лента друзей
-
Дневник
-
Полная версия
Незвичні звичаї українського подружжя ...
11-07-2017 23:05
к комментариям
-
к полной версии
-
понравилось!
Это цитата сообщения
Miledi1950
Оригинальное сообщение
Незвичні звичаї українського подружжя ...
[750x]
Ви чули про щорічні ярмарки на дівчат; про ідентифікацію жінки "не людиною", можливість дружини отримати право голосу на громадських зборах, забравши його у свого ж чоловіка ...? Минуле повсякдення українців рясніє всякими диковинками й цікавинками. Про деякі з тих, що побутували у подружньому житті українців, читайте тут.
Наприкінці ХVІ ст. серед українців побутував так званий "заговор малолітніх". Згідно з ним, батьки неповнолітніх дітей домовлялися про їхнє майбутнє одруження. Угода передбачала й розмір посагу/віна, а порушення її супроводжувалося значною матеріальною компенсацією.
[750x]
Кость Лавро, ілюстрація до твору "Ніч перед Різдвом"
Ще у ХVІІІ ст. чоловіків вважали відповідальними за поведінку своїх дружин, тому за порушення останніх карали саме їх (чоловіків).
На бойківсько-гуцульському пограниччі та серед українців Закарпаття вкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. спостерігався звичай проведення щорічних весняних ярмарків на дівчат. Суть його полягала у тому, що дівчата, разом з матерями, і хлопці шлюбного віку сходились на ярмарок. Перші причепурювалися якнайкраще і ставали рядами, а парубки ходили, зупинялись біля тієї, що сподобалась та заводили розмову, виходячи з гурту. Частіше всього такі розмови завершувались вінчанням. При цьому парубки дуже часто були немісцеві.
[500x]
Пимоненко М. Ідилія
У бойків і гуцулів жінку не вважали рівноцінною чоловікові: вона повинна була йти чи їхати на возі позаду нього; йти пішки, коли чоловік їхав збоку на коні; тягар частіше всього несла жінка. Й досі де-не-де на Бойківщині можна зустріти наступну ідентифікацію: коли питають про стать дітей, то кажуть: "дівка чи дитина"; коли говорять про дорослих, то – "жінка чи людина".
На рубежі ХІХ-ХХ ст. дівчата Полтавщини та Чернігівщини мали юридичне право самі обирати чоловіка, без тиску батьків: вони могли звертатись до суду за дозволом на укладення шлюбу.
Не зважаючи на становище жінки у сім’ї, вона завжди мала частину майна, яке належало виключно їй. Це була материзна – її весільний посаг, що міг включати не тільки "скриню" (одяг, рушники, хустки тощо), а й худобу та ґрунт.
Частіше всього українська жінка переходила жити в дім до чоловіка.
Через постійне народження дітей, важку фізичну працю, уже в 30-35 років жінки виглядали старими, буквально "чорніли".
[500x]
Пимоненко М. З лісу
Суспільство ХІХ – поч. ХХ ст. не засуджувало "повсякденне "обґрунтоване" насильство чоловіка над жінкою".
Бували випадки, коли громада передавала право участі у сільських зборах дружині, виявляючи таким чином зневагу до чоловіка-пияка чи марнотратника.
Позашлюбні стосунки чоловіка не були чимось надзвичайним. Натомість позашлюбні стосунки жінки одразу ж засуджувались. Проте й вони зустрічались, зокрема, на Наддніпрянщині наприкінці 1920-х рр. такі стосунки мали 7,8% селянок.
[40x]
[100x]
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote
Комментарии (1):
Miledi1950
12-07-2017-00:33
удалить
Доброї ночі Вам...
[228x158]
Обратиться
-
Ответить
-
К полной версии
Комментарии (1):
вверх^
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник Незвичні звичаї українського подружжя ... | karsone - Дневник karsone |
Лента друзей karsone
/
Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»