• Авторизация


Композитор, поет, автор всесвітньо знаменитого романсу «Отцвели уж давно хризантемы в саду…» ... 29-10-2016 08:15 к комментариям - к полной версии - понравилось!

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Композитор, поет, автор всесвітньо знаменитого романсу «Отцвели уж давно хризантемы в саду…» ...

 

Порпаюсь у Інтернеті, насолоджуюсь квітами. Ось сумне царство прощальних хризантем, донецький сорт «Харито», «Осінній романс». Згадався перший романс хлопчика, який увійшов у історію шедевром і доля самого автора.

[600x]

Його ім'я — Микола Харито. Недоглянуту могилу Миколи, його матері та сестри на Лук'янівському цвинтарі з трудом знайшов серед бур'яну шкільний вчитель В. Донцов зі своїми помічниками на початку 80-их років. Могилу облагородили греки, поставили гранітну плитуі урочисто її відкрили на честь 120-річчя з дня народження. На ній написано: «Харито Микола Іванович, 19.12.1886 — 09.11.1918», а також слова: «Отцвели уж давно хризантемы в саду…». На зворотній стороні плити: «Композитор, певец».

[750x]

Він був дитям гріха та кохання. Його мама, Надія Георгіївна Харито, грекиня, жителька Балаклави, палко закохалася у Івана Петровича Іванисова, гірничого інженера з Санкт-Петербурга. І хоч у нього в столиці була дружина, яка не давала розлучення, закохані поселилися в розкішній власній садибі в Ялті, створили сім’ю. І не забарилися плоди почуття: на Св. Миколая – Микола (19 грудня 1886 р.), згодом чотири сестри – Віра, Ліда, Олена (Люся) та Надія (Діна). Усі діти мали прізвище матері. Тепер просто здогадатися, чим прославив своє ім'я та, зокрема, юридичний факультет Київського Університету імені Святого Володимира Микола Іванович Харито. Цей його романс живе, виконується і донині.
Фантастична Ялта, море, власний сосновий ліс на 22 га у Алупці викохали творця: Микола у п’ять років почав віршувати, грати на фортепіано.

[750x]

Талановитий хлопчик зразу ж став гордістю чоловічої ялтинської гімназії. Учився в одному класі з Самуїлом Маршаком. Микола мав феноменальну пам’ять: без нот виконував класичні твори. Його навіть запрошували зіграти для царської родини: для Миколи ІІ, його дружини та дочок. До речі, розкішні стільці для царственних сідниць брали на прокат у палаці Харито. У старших класах Микола жив окремо від батьків і його квартира була штабом шкільних революціонерів.

Микола Харито 21 рік прожив у Ялті, але вважав себе киянином, бо був студентом фізико-математичного, а згодом юридичного факультету університету Св. Володимира. Навчання було з перервами: за активну діяльність Миколу виключали зі списку студентів і заносили до чорного списку, потім знову зараховували. Не раз талановитого юнака рятував професор міжнародного права Отто Ейхельман, студенти навіть завіршували:

Не всё хорошее забыто,
Не всюду царствует обман.
Среди студентов есть Харито.
А в профессуре – Эйхельман.


А Микола не журився: брав участь у студентських вечорах (грав, декламував свої поезії), був тапером у кінотеатрі на Фундуклеївській вулиці (зараз це приміщення драми ім. Лесі Українки).

[750x]

Одного вечора Микола прийшов переповнений почуттями: схопив папір, олівець і швиденько записав ноти. Це була музика до раніше написаного сентиментального твору «Хризантеми». Вранці Харито став першим виконавцем романсу. Його одразу ж підхопили, твір пішов по руках. У грудні 1908 р. грамзапис романсу (у виконанні Варі Паніної) слухав Лев Толстой.

[750x]
Едгар Дега. Жінка і хризантеми. 1865 р.

Видати романс погодився Владислав Ідзиківський, але текст треба було відредагувати. Видавець звернувся до популярного в Києві виконавця циганських романсів Василя Шумського (Шоміна) зробити поправки. Шумський виконав прохання і оголосив себе автором слів, але Харито не заперечував проти співавторства, він навіть присвятив романс В. Шумському. Восени 1910 р. у театрі Бергоньє вперше прозвучали «Хризантеми» у виконанні В. Шумського.

За романс композитор отримав свій перший гонорар — 15 рублів, що було немалою сумою. Твір став популярним: знамениті «Отцвели хризантемы» виконував Федір Шаляпін під акомпанемент Сергія Рахманінова. За сюжетом романсу зняли фільм «Отцвели уж давно хризантемы в саду» (1913 р.), у якому взяли участь зірки німого кіно – актори Іван Мозжухін і Зоя Карабанова.

[350x550]  [350x550]

У театрі Бергоньє Микола зустрів своє кохання – Марію Федорович і одружився. Та доля, мабуть, здивувалася власній щедрості, і за доносом добродія Кулябка Харито арештовано й заслано на три роки до Архангельської губернії, дружина поїхала за ним. Рік рубки лісу – і у Миколи Харито виявився туберкульоз. Родина домоглася, щоб Миколі дозволили лікуватися до Швейцарії, із зарахуванням терміну лікування у загальний термін заслання. Там він вільним слухачем відвідував консерваторські заняття.

Після повернення до Києва Микола Харито поновився в університеті (ІІІ–й курс), влаштувався на роботу тапером у той же кінотеатр, де вперше прозвучали «Хризантеми». Тепер він виконував власні фортепіанні п’єси, супровідну музику для німих кінофільмів (кінокомедій за участю М. Ліндера). Власник театру Матвій Тимофійович Строєв запропонував 27-літньому юнакові місце гувернера його дітей. Це було доволі необачно, оскільки Микола закохався в ученицю, дочку Строєва – Тетяну. На вірші Тетяни Строєвої Харито написав романс «Минувшего не воротить», присвячений ялтинському другу Войкову. Та дружина не давала розлучення, тому Микола пішов дорогою свого татуся – оселився з коханою на Пушкінській, 10. Купатися б у коханні, творити б романси, але почалася війна, на яку студента не взяли за станом здоров’я. Та Микола Харито закінчив Миколаївське військове училище й служив на Солом’янці. Потім мобілізація до військ Денікіна на Кубань.

9 листопада 1918-го університетський друг А. Козачинський запросив Миколу в Тихорєцьк на весілля. Молодою була Софія Гонсерова, одна з сестер-близнят. Її сестра Віра була на урочистостях із петербурзьким офіцером, бароном Бонгарденом. Як завжди, Микола Харито сидів за роялем, грав і співав. Жінки зачаровано їли очима красеня-киянина. Барон Бонгарден кілька разів виводив Віру з зали, але вона поверталася. Нарешті, ревнивець запросив Харито на розмову. Коли вони вийшли, барон вистрелив в упор. Смерть була миттєвою. Хтось тихо-тихо заспівав його «Отцвели уж давно хризантемы в саду». Автор романсу спливав кров’ю, а тінь посмішки освітила його обличчя.

[750x]

31-річного Миколу Харито, автора 48 романсів,
поховали в Тихорецьку, а через рік мати забрала прах у Київ.
Відспівували у Володимирівському соборі.
Поховали Миколу Харито на Лук’янівському цвинтарі.




[60x] [20x]
[показать]

 

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (1):
Miledi1950 29-10-2016-08:28 удалить
Доброго Вам дня...


Комментарии (1): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Композитор, поет, автор всесвітньо знаменитого романсу «Отцвели уж давно хризантемы в саду…» ... | karsone - Дневник karsone | Лента друзей karsone / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»