Ти – мій твір, вірш жіночого роду...
Я рядки зцілував з твоїх пальців...
Я чомусь забуваю про вроду...
Я не дивлюсь в обличчя у танці...
Я лише притискаю до серця...
Я лиш серцебиття відчуваю...
Може, вірш саме з серця береться...
Я по ніжності вірш упізнаю...
Все... здавалося б, дав собі раду...
Всі абзаци узгодив з рядками...
Вірш готовий, і втілено задум...
І абзаців нема поміж нами...
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116070600387
![]()