Живе лиш день метелик на землі,
Цвітуть лиш літо квіточки малі.
Людина теж приходить і відходить--
Але живуть у вічності народи.
Народ завжди із роду виростає,
А рід родину у собі плкає,
В родині ясна гілочка сія:
Моя маленька люблена сім"я.
А я в сім"ї--найменша квітка роду,
Я теж виростаю зі свого народу,
Мов ягідка на дереві калини--
На вічнім Дереві моєї України.
Марія Чумарна.
Староукраїнська колядка про дерево життя Повій ми, Боже / Росте Деревко Тонке й Високо.
Виконує Тарас Компаніченко.
![]()