|

Зігрій мене, милий, будь ласка, зігрій...
Я так втомилася жити без тебе!
Тулитися до босоногого неба,
Що кутає ковдрою вранішніх мрій.
Зігрій мене, любий, - і більше не треба
Нічого, нікого - аби тільки ти!
Аби тільки поруч з тобою іти,
Тримаючи дар босоногого неба.
Олена Пасевін
 |
 |

Зігрій мене! Так холодно вночі!!!
І за вікном танцює осінь з вітром...
А ми удвох.. І полум'я свічі
Підморгує звабливо так і хитро.
Лиш ти і я.. Стук серця в унісон...
Зігрій мене! Такі гарячі руки...
Невже це я не сплю.. Невже таки не сон...
Ми разом після довгої розлуки...
Я розповім тобі усе колись...
Як я жила в надії і чеканні...
А зараз промовчу.. Дивись.. Дивись!!!
Читай в очах історію кохання!
Зігрій мене... Впаду в твої обійми...
А серце стукотить від пристрасті і шалу...
Все так, як я хотіла і як мріяла...
Зігрій мене! Я довго так чекала!
Так довго, що не пам'ятаю як...
Але таки я дочекалась.. Милий!
Зігрій мене... Я знов лише твоя!
І мерзнути немає більше сили!!!
Зігрій мене!!! Так холодно вночі...
Я вся тремчу... Чи холод в тім причина?
Я віддаю тобі від серця всі ключі.
Зігрій мене, коханий мій!!! Єдиний!!!
HellenKa


Зігрій мене в терпких обіймах слів,
Запалюй ними кетяги калини,
Сьогодні я твоя робоча глина,
Ліпи із мене все, що б захотів...
А завтра роль мою приміриш ти,
А я творцем буду твоєї долі,
Візьму на палубу з вітрилами Ассолі,
Під райдугу, що зводить всі мости.
Зігрій мене розпалююче-ніжно,
Я сильною втомилась надто бути...
Налий мені цілющої отрути,
Розтни над нами небеса Парижу.
Зігрій мене цілунком із роси,
Зігрій мене! Тепла я ще не знала...
Розтанути в тобі примусь зухвало,
Зігрій в жагучих спалахах сльози.
Юлія Кириленко

Зігрій мене в останній день зими
Даруй тепло так щиро, як умієш…
Я знову стану з білими крильми
І покажу свою любов й пошану.
Зігрій мене в останній день зими
Така холодна ця зима без тебе…
Я знову вириваюсь з самоти
І тягнуся до тебе, як до неба.
Зігрій мене в останній день зими
Не обіцяючи нічого, щодо завтра
Будь просто поруч зараз. А чи ми
Зійдемось, нам підкаже мантра.
Ейпріл просто

Зігрій мене вечірньою зорею,
Або накрий квітучими лугами,
Чи буреломом розтруси понад Землею,
Чи зацілуй жагуче, до нестями.
На все я згоден, все стерплю,
Лиш тільки б міг я пестити руками,
Мов ті хмаринки сонячну зорю,
ТЕБЕ.
Сьогодні, завтра і … віками!
Дмитро Юнак


|
|
|
|
|