[показать]
Був літній ранок...Ми ішли в гори...Були тільки в двох...Ні не тільки ....В твоїх руках була скрипка...Ти ніс її з такою ніжністю і гордістю .як молодий татусь несе на руках свого сина...Ми бачили перед собою гори.Вони з кожним нашим кроком ставали все ближче...Час від часу наші очі зустрічалися...І в ті хвилини вони випромінювали таке тепло,таку гармонію і таке щастя,що одинокі перехожі. які нас зустрічали. з подивом дивилися на нас..,Самі усміхалися і йшли своєю дорогою...
Та ми нічого і нікого не бачили...Світ існував тільки для нас двох...Тільки для нас світило це весняне сонце-своїми промінчиками доторкалося нашого обличчя, ,шиї,рук..-наче маленьке дитинча несміливо доторкалося своєї матусі...
Легенький вітерець пестив наші тіла і на душі було таке блаженство,що ні кам"яна дорога, ні крутий підйом не могли його нарушити...
Ми піднімалися довго,та то була не важка дорога, бо ми були разом...І з нами була скрипка...Я ішла у передчуті такого чуда,такого щастя,що це передчуття перехоплювало подих...
А потім була вершина....То було щось фантастичне...Перед нами відкривався такий краєвид ,та ми його вже не бачили ...Ми впали зморені на траву ...Квітковий барвистий килим стелився під нами...
Я не знаю скільки ми лежали...Ми трималися за руки .наче діти,дивилися в небо...
Енергія сонця,землі, неба потихеньки вливалася в нас...Втома відступала ,як відступає ніч ,коли приходить ранок...
Тоді ти встав...Смичок доторкнувся до скрипки і полилася мелодія...Вона ніжно перепліталася з промінням, доторкалася до верхівок смерек, цілувала кожну квіточку...Та чарівна музика наповнювала моє серце,душу,тіло такою силою.що я піднялася,в небо...Я літала вище цієї вершини, вище цих смерек...
Це продовжувалось цілу вічність...Та коли скрипка затихла ,я відкрила очі і побачила ...Ти схилився наді мною і ніжно торкнувся моїх губ...
Я знову заплющила очі і полинула інша мелодія...Мелодія щастя...Мелодія нашого кохання....
Галинка верховинка
[показать]





Світлини Руслана Трача
![]()
[показать]