Твої літа —
...... Для нас свята.
Твої слова —
....... У молитвах.
Твоя сльоза
....... На небесах.
Твоє тепло
....... Нас берегло.
В очах твоїх
...... І плач, і сміх,
І давнім смутком
Спомин ліг,
І оберіг,
...... І наш поріг,
І час,
...... Що збіг.
Володимир Сад
[показать]
Шануйте матерів, святих Господніх дочок,
Бо їхні сльози — як густа роса —
З очей котилися повільно опівночі,
Нам кроплячи дорогу в небеса. |
Щоб ми не дихали гріховним пилом світу
І не сліпив нам очі промінь зла,
Щоб ми могли протистояти вітру —
Молитвою нас мати берегла. |
Щоб багатіли ми душею, а не грішми,
Ціну любові знали у житті…
Але розмови всі облишмо,
А пошукаєм почуття святі. |
Ніхто з людей не любить так, як мати,
Ніхто не пробачає, як вона.
Їй перед Богом ще за нас відповідати,
А ми й не бачили, що в косах — сивина… |
Що руки погрубіли від роботи,
Що зморшки впали на ясне чоло…
Але не зменшились душі її щедроти
І серце таке ж юне, як було. |
Всі наші долі нею пережиті,
Їй біль дітей — немовби власний біль.
Її повчання — як волошки в житі,
А наш характер — як надутий джміль. |
Її пісні, немов вечірні зорі,
Мережили нам безтурботні сни.
І коли снігом замітало все надворі,
Була нам мати квіткою весни. |
Тож хай не в’яне материнська доля,
Хай не змовкає пісня на вустах.
Шануйте матерів — це Божа воля,
Вони ж свої нам віддали літа. |
Нехай тепер радіють нашим крокам,
І щоб ці кроки — у небесний дім.
Немає матерів в нас одиноких,
Буває, діти залишають їх… |
О, дай синівської нам, Господи, любові!
Дай слів прощення і подяки слів!
Щоб ми в житті завжди були готові
До ніг припасти наших матерів… |
Лариса Козинюк
[показать]
Дивлюсь на Вас мамо, — і сонце сміється довкола,
І я перед Вами розгублений, наче дитя.
Коли Ви зі мною — здається багатшою доля,
І так мені легко іти по дорогах життя.
Спасибі Вам, мамо, за все пережите нетлінне,
За те, що я з Вами цей світ пізнаю і люблю.
В душі для нащадків відкрили мені Україну,
І Господа Бога за неї щоденно молю.
Хай буде Вам легко і щасно сьогодні, матусю.
Забудьте тривоги — їх безліч на Вашім віку.
Уклін Вам доземний! Я ніжно до Вас притулюся,
Щоб серцем на серці сльозу осушити гірку.
Сергій Рачинець
[показать]
Закружляв яблуневий вальс
Пелюстками навколо хати.
А на ґанку старенька мати
Дожидає у гості нас.
Тішся, весно, радій, буяй.
Ще не скоро бабине літо.
Поспішіть до матері, діти,
Та хатина, де мати — рай.
Запроси нас, весняний вальс,
На побачення всіх до мами.
Неслухняними вже руками
Хай іще раз обійме нас.
Стане гамірно й тісно враз,
Буде щиро весна радіти.
І тоді сивочолі діти
Про рушник заспівають вальс.
Володимир Сад
[показать]
Міняє листя кольорову гаму,
Летять роки, як думи, в небуття.
Незмінне і високе слово «МАМА»!
Допоки світ — в цім слові суть життя.
Від мами все: і крок, і перше слово,
Любов до праці і таланту скарб,
Чуття добра і пісня колискова,
І рідна мова — найдорожчий скарб.
Колись малим і в юності не раз
Був неслухом… і біль в душі не згас —
Хоч знаю, мама не таїла злості…
Мій погляд, думи, мрії — все до Вас;
І доки є здоров’я, сили, час,
Матусенько, я знову їду в гості!
Степан Коханець

[показать]