От воно як: кожного року зустрічаємося із січнем, а він дуже часто не схожий на своїх тезок. То лякає суворими морозами і за довгу ніч так настудить, що ранком повітря обпікає обличчя й руки. То у відлигу впаде, мокро-брудний, дощовий, туманний... І зима, особливо в місті, стає непоказною, наче Попелюшка.
То січень на диво акварельний, прозорий, блакитний і відбивається у річковій кризі синім "рум'янцем", що послужило приводом для стародавніх слов'ян наректи його просинцем. То він серединка на половинку, наче парубійко, що підгуляв, котрого не знаєш як сприйняти - всерйоз чи жартома.
От і цьогоріч невідомо які перспективи чекають нас. Згадується лише гумористичне:
- Скажіть, погода дійсно буде такою, як стверджується у вашому прогнозі?
- Безсумнівно. Єдине, що може не співпадати, - це дата.)))