Дивних птахів можна побачити в сосняку. Вона цілий день метушиться між розлогих гілок, а він, ніби кур'єр, все літає туди-сюди, щось тягаючи у дзьобі. Підійдіть обережно ближче: гніздо лаштують. Посеред зими! Трохи більші за горобця, яскраво-червоні з відтінками бурого і сірого, зеленувато-жовтого, вони, наче новорічні ліхтарики, світяться на дереві. У Карпатах їх звуть птахи Христа.
...Розповідають, буцімто, коли Ісус Христос висів розіп'ятий на Голгофі, ці жалісливі істоти прилетіли туди і своїми дзьобами (нижня і верхня щелепи їх перехрещуються між собою і нагадують обценьки, ними зручно витягати з-під лусок шишок насіння) повисмикували цвяхи, що ними були прибиті руки Господа до хреста. За це він зарахував визволителів до сонму святих істот. І дійсно: шишкарі, які гинуть, не розкладаються протягом 15-20 літ. Загадкове явище!
Воно довго викликало здивування, доки люди не звернули увагу на такий факт: птахи, що утримувалися в неволі, мали долю простих смертних. І з'ясувалося. Справа у смолистих речовинах, які містяться в насінні ялин і сосен, основної їжі шишкарів. Ці птахи ще за життя бальзамуються і тому згодом не гниють. І другу загадку розв'язали вчені: чому пташенята виводяться взимку і як вони голенькі, не мерзнуть у люті холоди. Саме о цій порі дозріває насіння глицевих у берендеєвих коморах, тож є чим годувати малих. І домівку крилаті споруджують майстерно, стінки її досягають трисантиметрової товщини, і роблять їх вони подвійними, а з середини гніздо вимощують вовною, пір'ям. До того ж мати, коли сідає на яєчка, вже з гнізда не встає, поки не підростуть маленькі. Їх буває четверо-п'ятеро. Батько головний годувальник, без упину носить їй харчі. А у вільні від роботи хвилини сідає неподалік на гілочці і звеселяє нехитрою, дещо рипучою пісенькою...
[800x576]Посмотреть на Яндекс.Фотках