Яскраве сонце світить, та не гріє,
Врожай зібрали всюди на полях.
Красуня осінь - щедра господиня -
З чарівним пензлем ходить у руках.
І де пройде - усюди слід лишає:
Казкові нині поле, гай і ліс...
До кожного у гості завітає -
І ти, мов зачарований, стоїш.
А листя стиха падає, кружляє,
Легенький повіває вітерець.
І там десь вдалині, за небокраєм,
Крокує осінь далі - навпростець.
Валентина Коваль
|