Знаєш, як пахнуть осіннє листя, Якщо їх дощик змочив вересня? Запахом таємниці і вічністю істин - Усім, що дарує Прамати-Земля, Ніби готується до тривалої сплячці І укривається шаллю-листям ... Дощик рясно поллє її, значить, Вип'є Земля перед зимою настій ... Знаєш, в Природі є безліч ниток, Пов'язаних міцно в єдиний візерунок, Але в низці цих яскравих подій Осінь по-своєму тішить погляд. Вийди на вулицю в вечір осінній, Той аромат повні груди вдихни І до певного довгоочікуваної весняної Десь в душі збережи ці дні ... (Олена Ольховик)