[показать]

Україно, прокинься від сну...

Який ще треба іспит тобі здати,
щоби затвердитися в світі чітко,
щоби ніякі супостати
не зазирали,Україно,в твої вікна?
Щоби ніхто не побоявся вечорами
ходити містом з друзями гуляти?
Щоб тихо та затишно стало,
щоби хоч трохи тобі щастя мати?...
Дощами завиває вітер,
у шибки б"еться навіжено,
дарує краплі, наче квіти,
та ті турботи всі його даремні,
бо мабуть сил тобі забракло...
Тому і вітер гірко свище
І лізуть до оселі супостати.



Е.Лазаренко