Воно знову завітало!
А я думала це кінець...я знову знайшла те що так довго шукала...
Я знову знаю чому маю зустріти новий день...
На це у мене тепер декілька причин...
А що ж було тоді... я почувалась кинутою усім світом на пожирання своїми думками...
Та зараз! Ніхто! Чуете ніхто!
Не зможе мене зупинити!
Я радію! Я щаслива... я знаю сенс... я вірю у мрію

І знову... знову у вікно я тиху пташку відпущу.
То сум і жаль, то вся біда...
Та більш для неї місцяч тут нема
Я знову мрію, я знов радію!
Як довго ж я не розуміла, навіщо жити?
Де ж та мрія?
Та зараз все по іншому...
Це й добре... та ні...
Це чудово!
Я й не можу передати... усе... усе!
Це просто мрія... що знову ожила..
Яка ж тепер щаслива я!