Это цитата сообщения herodot_10 Оригинальное сообщение
Брати Тарасевичі.
Олександр Тарасевич - (близько 1640-1727). Чернече ім'я Антоній.
Народився ймовірно на Закарпатті, помер у Києві. Гравер і церковний діяч, засновник української школи гравюри по металу. Ігумен Києво-Печерського монастиря.
Він і його брат, Леонтій Тарасевич, вчилися гравюрі в Аусбургу (Німеччина) в майстерні братів Кіліанів до 1672 р.
(стримано-пристрастний і вишуканий німецький стиль дуже відчувається в роботах О.Т.).
Працював у Глузьку (Білорусь) і Вільно. Тому ми Тарасевича ділимо з братами-білорусами. Добре, хоч литовці мовчать:). В 1688 році повернувся в Україну, прийняв постриг у Києво-Печерській Лаврі. Під його керівництвом розцтвітає граверна майстерня друкарні Лаври. Пізніше був відкомандирований у Свенськ під Брянськом виконувати обов"язки архімандрита (1705-1710). Потім став ігуменом нашої Лаври (1718-27).
Вивчив цілу плеяду прекрасних українських майстрів гравюри: Л.Тарасевича, І.Щирського, Д.Галяховського, І.Реклинського, І.Стрельбицького, Г.Тепчегорського, М.Карнавського і ін.
Треба сказати, що до 20 ст. про Олександра Тарасевича було відомо мало (доля інколи змилостивлюється над геніями спізнілою посмертною славою. А інколи і того не дає). Після Другої світової війни познаходили його гравюри і почали вивчати і захоплюватись.
До того, як в руки дослідників потрапили роботи Олександра, найкращим серед українських граверів доби бароко вважався Леонтій Тарасевич. Рік народження невідомий, рік смерті визначений: "після 1703 р".
Працював в, основному, Чернігові де за Лазаря Барановича покровительствували мистецтву. Один час працював у Москві, за часів царівни Соф'ї, але по зміщенні її з престолу, ледве встиг втікти (Петро 1 був мстивий) і повернувся в Україну.
Хочеться зацитувати слова Д.Антоновича: "У своїх композиціях Л. Тарасевич по-барокковому пишний, але не через край, по-барокковому солідний, але не важкий. Оздоби портретів у Л. Тарасевича повні смаку й винахідливості, дуже ошатні, але ніколи не притлумлюють самого портрета та не перестають виконувати своє призначення бути тільки декорацією. Коли порівняти портрети Ю. Землі роботи Л. Тарасевича і К. Клокоцького роботи О. Тарасевича, то ми побачимо, що праця Л. Тарасевича в композиції солідніша, в характеристиці — енергійніша, у виконанні — рельєфніша, але праця О. Тарасевича — чарівніша".
Поклоніння волхвів.
Березень.
Із євангельских сюжетів.
Грудень.
Травень.
Липень.
Добра звістка.
Зустріч Марії і Єлизавети. (Бібл. сюжет).
Ангел-охоронець.
Польский король Ян III Собеський.
Прибуття іконописців до Києво-Печерської Лаври . 1702.
Облога Кизикермену.1695р.
Князь В.Голіцин.
Успенський собор Києво-Печерської лаври.
Повернення Єфрема у Київ. 1702р.
Нестор - літописець.
Само собою, у пошуках картинок раз у раз наштовхуєшся на фрази "русское искусство конца 17-18 ст." - і далі про Україну і українців.
Цікаво, в Туреччині теж Фідія вважають геніальним турецьким зодчим, Партенон - визначною пам'яткою турецького мистецтва, а Піфагора з Праксителем - турками?
http://gloria-ma.livejournal.com/217384.html?view=2872360#t2872360