Професор Вільного університету в Празі С. Шелухин у дослідженні "Україна – назва нашої землі з найдавніших часів" пише: "... Подамо ще кілька прикладів з Густинського літопису ради термінології.
Під 1362 p. читаємо в Густиис. Літоп. : "Олгерд от Подоля ізгна власть Татарскую. Сей Олгерд і і н н и я Р у с к і я держави во свою власть пріят, і Кієв под Феодором князем взят".
Під 1367 р. : "Олгерд же, собрався вскорі, і нападе в М о с к в у" (Обидві цитати з Густ. л. , стор. 350. ). Москва не Русь і не Руська держава. А щодо виразу. "Рускія держави", то в листі до турецького султана 14. октября 1648 року Богдан Хмельницький підписався: "Гетьман Війська Запоріжського і в с и х Русей" (Арх. давн. актів м. Кракова, збір. Піноччі, Acta publica,1. ). Тому "всих", що Москва не Русь, і нарід Московський не Руський нарід. Україна по народному називалася Україною, а по книжному, з імени пануючого покорителя, називалася політичною назвою Русь, Росія. В запису Густинс. під 1399 р. Україну названо "Руская земля".
Під 1406 р. читаемо, що "Свидригайло... начат много зла з Москвою творити Литовській землі і Русі".
Під 1414 р. читаємо, що "Фотій митрополит, по обичаю живучи в Москві, дані же многі от Руских священників ізямаше... Вітолт же не любяще сего, еже із его князства дані в о і н у, о б л а с т ь ізносят, повелі его (Фотія митрополита) зо всего ограбити і ні з чим на Москву отпустити".
Під 1415 р. там таки читаемо: "Вітолт, вел. кн. Литовський, бачивши, що митрополити, приходивши з Москви в Київ, забірають з св. Софії все, що красно", і "в М о с к о в с ь к у землю" односять, щоб не умалялося "багатство в землі Р у с к о й", скликав єпископів Чернігівського, Полоцького, Луцького, Володимерського, Туровського й ін. священників та множство бояр і наказав їм обрати свого митрополита. Вони обрали Григорія Цемивляка і Вітолт послав у Царгород до патріярха Калліста прохання "посвятити іного митрополита Київу, бо не хощет митрополитов Московських". Патріярх "благослови Русі посвятити собі Григорія на митрополію Київську" (Густинс. літоп. стор. 256, 350-358. )... "С. Шелухин Україна – назва нашої землі з найдавніших часів. – Бескид Дрогобич. 1992. -C. 142-143