29 квiтня 2014 року. РАДУНИЦЯ ПРОВОДИ ГРОБКИ - другий після Великодня тиждень, який в українській традиції є поминальним за померлими родичами. Традиція Радовниці походить з язичницької доби і тісно пов'язана з давнім культом предків. У страродавніх слов'ян Радуницею (весняна радість) називався цілий цикл весняних свят — час поминання мертвих. За давнім народним віруванням, мерці радіють, коли їх поминають добрим словом живі свояки та ще й приходять до них на їхні могили. Культ предків — одна з ранніх форм релігії, що полягає у поклонінні душам померлих пращурів, яким приписується здатність впливати на життя нащадків.
Российскаю мовою: Навий день — обряд воскрешения мертвых, у славян начинаются обрядовые посещения могил с приношением треб** (с наступлением сухыя - березня*). Треба** — исконно славянский термин, означающий богослужение, приношение, жертва, отправление таинства или священного обряда. По-славянски «треба» означает «Т» — тею (творю), «Р» — Ра (Бог), «Б» — ба (душа) = «Творю Боговой душе». Славяне хоронили родичей в курганах, на этих высоких насыпях творили тризну, клали требу, совершали возлияния. В этот день давно умершим людям приносятся требы в воду. В ночь перед Навьим днем - навьи (чужие, заброшенные, закопанные без обряда и вовсе не похороненные мертвецы) встают из могил, отчего на весенние святки люди вновь наряжаются в личины.
-----
* БЕРЕЗЕНЬ - с украинского МАРТ (третий месяц года).
** ТРЕБА - с украинского перевод НЕОБХОДИМО, НУЖНО. + (7 фото)