Це було майже рік тому. 10 грудня 2012. І я не забула. І досі все тремтить всередині.
Це неймовірний вірш.

осінь джезу, осінь - джезва.
бог мій був, а нині - щез(ла)?
з джезу - в блюз, із джезви - блюз
осінь - ти. тебе люблю.

осінь - немо. осінь - німо.
наче одяг, з шурхотінням,
впаде слово, немо(в) сумнів -
похідний від твого суму.

осінь - місяць. осінь - мекка,
мед - медина. небо - спека.
муха - мука, ніби мокко.
ти - арабіка - на око.

осінь - маркес. осінь - марки,
присмак клею. і мак-даки.
тепло - тео, вогко - тіло.
у тобі - я - наутілус.

осінь - космос, осінь - осмос.
витікати з мене - досить,
бо любов це вже - не дружба.
та й не джезва вже, а - блюзва.

Михайло Жаржайло