невчасна осінь - це турне,
де взуєш кеди стерті,
і все візьмеш і лиш мене
забудеш у конверті.

і серцепазлу не складеш,
відсутність - більше чверті.
отак, рахуючи, й заснеш.
овечки... марки здерті.

усі терпіння - це чашки,
наповнені дощерті.
тому з плечей такі пташки
сполохано-відверті

летять-кричать: не прохолонь!
аби у круговерті
вона не їла із долонь
отрути. хлібосмерті.