я повертаюсь додому у період доби
коли найнепримітніші чоловіки
у сірих комбінезонах
розклеюють оголошення
одягаючи стовпи
у паперові шати.
не впевнена, але останнім часом
видається ніби я все викликаю.
починаючи з дощу
своїм "AFTA-1 - Rain" на ріпіті
закінчуючи тобою
своїми павутинними думками
котрі летять туди де ти
півпрозорим бабиним літом.
якого можливо й не буде.
але якщо таки буде то хай
озвучать його як в метро
"наступна станція - бабине літо"
і хтось подумає - ні, це не моя
моя наступна.
бабина зима.