я іду на побачення з лісом
метелики обганяють
я обганяю їх
проте цей біг
чи політ
не на швидкість
скоріше на щастя
я вдихаю його ніби
щойно зсинтезований кисень
блакитне й зелене
зелене і червоне
чергуються в очах
ящірки гублять хвости у траві
чорний птах видихає
свій останній вітер
розкладаючись на компоненти
власних тіней
я прагну і спрагну
напувай мене уявною водою
з прозорості долонь