найбільш з усієї мене
сонце любить вилиці й плечі.
віддає перевагу.
я думаю- чого люди,
які телефонують після
довгих років небачень, нечувань
насамперед дізнаються про
рід занять
і місця проживань
проте ніколи не питають
якого кольору зараз
твоя футболка
чи як розпочався твій ранок
чи яке небо над тобою тепер
чого тоді узагалі телефонують
ці люди
і чи не гризе совість оператора
мобільного зв"зку
коли він з"єднує
такі різні вуха
такі неоднорідні роти і думки!
але ні.
заспокойся.
подумай що сонце однаково
любить усіх.
твої і їхні плечі
твої і їхні вилиці
засмаглі...
і навіть оператора
невидимого
незнаного ніколи й ніким.
сонце любить
тож вір йому. люби.