Списать би всі зошити у яких ще лишилися
чисті сторінки клітинки стрічки.
Заповнюю порожнини.
безкінечно довго, безкінечно тихо
з тобою, без тебе, від руки.
Запиши це туди, де "діяльність"
і якщо хтось колись запитає
чим я займаюсь
у вільний і невільний час-
скажи це про мене.
безкінечно довго,
безкінечно тихо
розказуй про мене
замовчуй про нас.
Залить би чорнилом
усі ці пустоти
шпалери блокноти
підлогу плакати вазони
колонки книжки
Моя суха вода. Тривала нота.
Прозорі й не надто прозорі нитки.
Кохання в чорнилі. -вибач.
чергове розгалуження моїх думок
у сторону ширінки твоїх джинсів
відкочених у безвість гудзиків сорочки
розірваних петельок.
Чорно-синій ти і мої порожнини.
ніч настільки сліпа- не помітить
ранок настільки добрий- не збудить
не загляне у вікна
не залізе ув очі скловатою.
кімнато-Я кімнато-ТИ кімнато-МИ
ну нарешті.
злилися...
з кімнатою...