Снився Львів. Тільки от не зрозуміло чого я літала туди літаком. Білет один, але в два кінця. І той, що назад- у тому, що вперед. Тільки через три дні. А грошей на ночівлю і їжу немає. І родичів тамтешніх немає. І я знову в паніці. Телефоную до тебе, друган, але ти не в захваті і навіть не здивована. Я думала, ти прилетиш до мене, чи приїдеш.. Чи принаймні скажеш "О, Іра, ти у Львові! Круто!"
Це не вперше. Попереднього разу так було на морі. Тільки тоді ти була зі мною.