Мала подарувала мені таку круту помаранчеву ручку, що так і хочеться без упину писать і писать, не важливо про що, просто аби було, аби тішитись тим, як гарно вона пише.
Так от- твої листи внесли у цей щоденник якусь ізюминку, щось особливе. По-перше: блокнот потовстішав, став виглядати солідніше, мені його тепер аж якось прикольніше брати до рук. По-друге: як нема шо робить, можна брать і перечитувать усе написане тобою в ті літні дні і відправлене той зимовий вечір.
Я радію листам і помаранчевій ручці майже так само як ти, коли наступаєш собі на шарф:)