І шо мені робить, як прийде весна і ти поїдеш? Купити величезну карту земної кулі, наклеїть на стелю, позначити маркером приблизне місце твого знаходження і... дивитись. Просто лежати, підклавши руки під голову і дивитись. На ту крапкую І думати, шо ти- там. Можна ще вгадувати, придумувати, фантазувати з того приводу, чим ти зараз зайнятий: граєш, чи гуляєш по місту, чи зайшов до якого-небуть музею, чи до якоїсь кафешки і п"єш каву, або чай. Я досі не знаю, що ти любиш більше. І не знаю, якого кольору в тебе очі. Але мала каже, що карі. І мені ніщо не заважає їй просто вірить.
Да, а ше можна писати тобі повідомлення приблизно такого змісту: "Я... еееее... сумую за тобою." По правді кажучи, я сумую за тобою ВЖЕ. Коли ще тільки січень, а їдеш ти у березні.
Одне радує- коли ти повернешся (це вже буде осінь), я обійму тебе. Думаю, тоді мені вистачить сміливості.
І ще одне- з тебе магніт на холодильник. Полюбому.