Коли в моїй крові алкоголь, то він він бере мої пальці і пише тобі смс. Я не в силі його спинити, це як руки білки. Я тобі пишу щось типу "Як ти?", "Мені пусто", "Ти все", "Добраніч". Слова накопичуються в чорновиках як невикинуте сміття, ніби шлаки, наче гниле опале листя.
Я часто згадую як ти сидів на лаві, а я просто стояла біля тебе в оранжевій куртці і чогось раптом подумала про те, що з нами буде далі. От саме це. І я поклялась це запам"ятать. Сама собі. А от тепер, коли з нами нічого нема, я згадую це.
Невловимо. Да, мені не вистачає тебе, коли в моїй крові алкоголь.