[191x264]
О зливо, змий мої тривоги,
Сльози страждань і тяготи.
Розмий, прошу, усі дороги,
Які ведуть до самоти.

О вітер, вільний, без домівки,
Даруй порив душі зімлілій,
Що ніби кадр старої плівки
Завжди у фарбі чорно-білій.

Лиш ти, о місяце прекрасний,
Блідий принц ночі, темноти,
Даруєш спокій й погляд ясний
Із висоти небес краси.

Ви, зорі, ніжні, сизокрилі
Царівни по заходу дня,
Такі жадані ви і милі,
Лиш споглядаєте здаля...

Даруйте неба ви блакиті,
Свободи й радості ковток.
Даруйте лиш любові миті
І сил зробить наступний крок!..