• Авторизация


Без заголовка 03-10-2010 00:04 к комментариям - к полной версии - понравилось!

Это цитата сообщения DnDz Оригинальное сообщение

"КУЮ, КУЮ ЧОБІТОК...", АБО РОСТІМО ЗДОРОВІ ТА МУДРІ!

 "КУЮ, КУЮ ЧОБІТОК...", АБО РОСТІМО ЗДОРОВІ ТА МУДРІ!

[210x169]

Ні для кого не секрет, що саме мама – та людина, яка не тільки допомагає немовляті увійти у цей світ, а й навчає жити в ньому. Інтуїтивно відчуваючи, який важливий для розвитку малечі фізичний контакт, вона часто гладить її, обіймає й цілує. З давніх-давен жінки використовували пестувальну гімнастику, щоб установити максимальний тілесний контакт мами та дитини. 

– Однією з особливостей пестувальної гімнастики є те, що вона більше скидається на гру, балування, – розповідає спеціаліст із фізичної реабілітації, працівник навчально-реабілітаційного центру «Джерело», що у Львові, Світлана КРАВЧУК. – Ця гімнастика – найніжніша, найприємніша. Вона дуже важлива у перший рік життя немовляти, бо допомагає йому швидше розвиватися. До того ж не має жодних протипоказань. А найголовніше – завдяки пестуванню дитина відчуває, що її люблять, захищають, що вона потрібна мамі. 

Ще однією особливістю пестувальної гімнастики є те, що всі вправи мають відповідати віку дитини та розвитку її моторних навичок. Наприклад, «Тосі-тосі» не роблять доти, доки малюк сам не намагатиметься плескати в долоньки. Ця методика має на меті підтримувати, а не випереджати природний моторний розвиток дитини. 

У пестувальній гімнастиці кожну вправу супроводжують потішки. Роблячи з немовлям гімнастику, мама коментує свої дії, потішаючи дитину й даючи їй заряд позитивних емоцій. І спонукає чадо до спілкування. Тож пестувальна гімнастика сприяє не тільки фізичному, а й психоемоційному та мовленнєвому розвитку малюка.

Пестування крок за кроком 
Щоб допомогти молодим матусям, пропонуємо деякі вправи, які споконвіку були невід’ємною частиною догляду за немовлям. Отож... 

Від 0 до 14 днів 
У цей період мама та дитина звикають один до одного. Найкращою буде така вправа: мама ніжно погладжує тільце малюка, ніби окреслюючи його контури. Особливу увагу варто приділити обмацуванню кистей та ступень, бо на них розташовано чимало нервових закінчень. 

Від 40 днів до 8 місяців 
«Потягусі». Цю вправу можна робити щойно малюк прокинеться. Мама ніжно погладжує дитину й промовляє потішку на кшталт: 
Ототушки-тутушки, 
На котика потягушки, 
А на Василька ростушки. 
Ой тошки, тотошки, 
Щоб підросли трошки. 


Постукування ніжки. Масаж ніг посилює кровообіг та сприяє розвитку інтелектуальних здібностей малечі. Водночас треба промовляти: 
Кую, кую чобіток, 
Подай, бабо, молоток, 
Не подаси молотка – 
Не підкую чобітка. 
Молоток золотенький, 
Чобіток дорогенький. 

Вправи для рук. Мама розводить рученята дитини в боки, потім зводить, перехрещуючи на грудях, відтак легенько махає ними, як пташечка крилами. Примовляти можна будь-яку потішечку. Головне, щоб дитя чуло мамин голос. 
Масаж спинки. Ця вправа активізує кровообіг. Мама ніжно гладить спинку дитини знизу до верху тильним боком кисті, зверху донизу – долонями (повторює 5–7 разів). 

Від 8 до 12 місяців 
Варто зазначити, що в цьому віці малята вже дуже активні та рухливі. Граючись із мамою, вони віддають перевагу борюканню, балуванню. Їм до вподоби вправи, спрямовані на розвиток вестибулярного апарату. 
«Тосі-тосі». Зазвичай з 8 місяців малюк самотужки намагається навчитись плескати в долоньки й має від цього неабияку втіху. До речі, цією вправою можна навіть заспокоїти дитя, яке капризує. Виконуючи її, мама примовляє: 
Тосі-тосі, 
Свині у горосі, 
Та й не всі, та й не всі, 
Бо частина у вівсі, 
А ще трошки в просі. 


«Сорока-ворона». По черзі загинаючи та розгинаючи малечі пальчики й у такий спосіб розвиваючи їх рухливість, мама приказує: 
Сорока-ворона на припічку сиділа, 
Діткам кашку варила: 
Цьому дам, цьому дам, цьому дам і цьому дам, 
А цьому не дам, 
Він дрів не рубав, води не носив, кашки не їв. 
Киш-киш-киш-киш! 
Полетіли-полетіли-полетіли, 
На голівцю сіли. 


Наприкінці потішки кладемо руки дитини їй на голову. 
Погойдування. Ця вправа розвиває вестибулярний апарат дитини. Мама садовить малечу на коліна обличчям до себе й погойдує її, ніби їде. Для цього згодиться така потішка: 
Гойда, гойда, гойдаша, 
Де кобилка – там лоша. 
Наїлися лободи, 
Поскакали до води. 
Гойда, гойда, гойдаша, 
Де кобилка – там лоша. 
Ми кобилку продамо, 
А лошатко зростимо. 


Такий ефект дає і вправа «Печу-печу хлібчик», коли мама легенько «перекидає» голову дитини з руки на руку.

 

Беруть у долоні дитячу голівку І, злегка її перекидаючи з руки на руку направо і наліво, роздільно проказують:

 

Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Меншичкому — менший,
Більшичкому — більший.

Після цього, нахиляючи голівку то наперед, то назад, продовжують:

Шусть у піч!
Шусть у піч!
Сажай — виймай,
Сажай — виймай.
У Ріжу, ріжу
Я, куштую,— Гам!
***
Спечем хлібчик
Спечем, спечем хлібчик
Дітям на обiдчик.
Найбільшому - хліб місити,
А тобі - воду носити,
А тобі - в печі палити,
А тобі - дрова рубати,
А малому - замітати.
Тільки хліба напекли - танцювати почали.
Це робота не легка - витинати гопака.

(Розгинаємо пальчики, починаючи з великого. Імітуємо пальчиками танок).
***
Пальчикова гра Хрущ

Я - малий веселий хрущ.
Мене знає кожен кущ.
Маю я красиві вуса
І нічого не боюся.

(
Стиснути кулачок. Вказівний палець i мізинець розвести в рiзнi боки („вуса"). Ворушити вусами).

***
Опа опа опапа
Дід картопельку копа
А баба цибульку
Дала діду дульку
***
Гопав вчора, гопав нині
Тай нагопав горнець дині.
***
Перебираючи дитині пальчики на нозі від мізинця до великого:
“Горошок, бобошок, пшеничка, вареничка, а старий бобище – фур-р-р на плотище!”
На слові “фур-р-р” хапаєте великий палець і мотаєте ніжкою, наче хочете відірвати. Сили при цьому бажано не прикладати. :-)
***
Ладки ладушки ладусі
Ой ладусі ладки
Де були ви? 
У бабусі.
Що їли?
Оладки.
З чим оладки?
Із медком,
Із солодким молочком.
А де брали ви медок?
Діставали у бджілок,
У саду зеленому,
Під ясенами-кленами,
Під кленами, під липами,
Де ягоди розсипані.
Хто збирав?
Гуси.
Хто збере?
Бабуся!
Хто поїсть? 
Дитинка! Дівчинка Катринка.
***
Сорока-ворона на припічку сиділа, діткам кашку варила, всім по ложечці ділила. 
Ідіть, дітки, до світлиці, - ваша кашка на полиці:
Цьому дам - він воду носив (великий палець)
Цьому дам - він дрова рубав (вказівний\підвеликий палець)
Цьому дам - він пічку топив (середній палець)
Цьому дам - він кашу мішав (підмізинний палець)
І цьому дам - він найменьший, усім допомагав! (мізинний палець).

В рос. традиції доводилось знаходити останньому за ледачість і голову з плеч  [показать]
Але давайте дітей учити хорошому 
***
Трата-та, трата-та,
Сіла баба на кота,
Поїхіла до попа.
Попа нема вдома - 
Піп пішов по дрова.
Самі попенята шиють чоботята,
А попові дочки латають сорочки,
А курочка на поличці 
В'яже собі рукавички,
А півник на жерці* 
Плете собі дверці,
А лисичка за столом 
Їсть і сере заразом Все співає заразом.

***

Іде, іде дід, дід

Іде, іде. дід, дід,
Несе, несе міх, міх.
От такий дідище,
От такий страшище:
От такий ногатий,
От такий рукатий;
От такий вусатий,
Такий бородатий;
От такий окатий,
От такий плечистий.
***

А пас ти кози?

— А пас ти кози?
— Пас.
— А були морози?
— Були.
— А брав вовк кози?
— Брав.
— А як коза мекотала?
— Ме-е-е, ме-е-е, не бери мене,
Візьми пастуха, бо я ще суха.
***

А-та-та, а-та-та

А-та-та, а-та-та,
Сіла баба на кота,
Поїхала до попа.
Попа дома нема,
А попові дочки
Шиють чобіточки —
Одна коса, друга боса,
Третя без сорочки.
***
Бігла мишка,
Несла книшика,
Не мала де сісти,
Книшика з'їсти.
Отутоньки сіла,
Книшика з'їла.
***
Диби, диби!
Ішла баба по гриби,
А дід по опеньки
В неділю раненько.
***

Навчаючи дитину ходити, примовляють:

Дибки, дибки!
Ходить котик по лавочці,
Водить кішку за лапочки:
Диб, диб, диб.
***
Ой, гоп,
Чук, чук
Захотів
Кіт щук.
Але чуки,
Чуки, чуки,
Повтікали
Усі щуки.
***
Ходив кіт по току
В червоному ковпаку,
В червоному ковпаку,
А миші сміються,
Аж в боки беруться.
***
Заєць косив, заєць косив,
Лисиця згрібала,
Павук метав у копицю,
А муха топтала.
***
Миш книш проточила,
Муха борщ пролила,
Півень коня задавив - 
Нічим їхать до млина.
А бабині коноплі
На печі попріли,
А дідові постоли 
На льоду згоріли.
***
Ходи, ходи, дощику,
Зварим тобі борщику,
Зварим тобі галушок
Та виллємо на пісок.

Хлюп, хлюп....
Хлюп, хлюп, водиченько,
Хлюп, хлюп на личенько,
І на ручки, і на ніжки
Хлюп, хлюп, хлюп!
***
ТАПЦІ. РУЧКИ. ТАПЦІ
Коли дитина вже сидить, батьки заохочують її тапшати /плескати/ в долоньки. Маля такій забаві радіє і сміється. Батьки приспівують:

Тапці, ручки, тапці!
Підемо до бабці.
Дасть нам бабка пиріжки
І ще миску замішки.
Тапці, ручки, тапці!


ЄДНА НІЖКА ДУБОЧЕ
Цією утішкою заохочують дитину до танцю. Беруть її за рученята і приспівують:

Єдна ніжка дубоче,
А другій ся не хоче.
Обі ножки, обi -
Помагайте собі!
***
Послухайте, люди,
Довга байка буде!
Був собі горобець,
Бабі збив новий горнець.
Прилетіла горобчиха,
Питається баби стиха:
А хто збив Вам горнець?
Баба каже: „Горобець!"
Пiдiб‘ю йому крильця!
Чи казати знов з кінця?
Як казати, то казати:
Був собі горобець...
***
Тосі-тосі

(хлопаємо в долоньки)


Тосі-тосі, 
свині в горосі,
поросята в гречці, 
бути суперечці.
Тосі-тосі, 
свині в горосі,
Та й не всі, та й не всі,
бо частина у вівсі,
а ще трошки в просі.
***
Тосі, тосі,
Коні в горосі,
Телята в капусті,
(Микита) на грушці.
***та багато ще
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote


Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Без заголовка | Bigprivat - Дневник Bigprivat | Лента друзей Bigprivat / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»