Ну чому ти так завжди робииш????
Ти така чудова людина, з тобою завжди весело і є про що поговорити... Я люблю тебе всією душею!!!!
Але чого ти так завжди робиш?
Мені набридло!!! І це не конкретно через цей випадок. Так було завжди. Може ти не помічала, але я потихеньку складала маленьки заміточки про такі дрібниці в себе в голові. І прийшов час їх виплеснути. Чого ти завжди хочеш того, що є у мене???
Жарти жартами, але не можна ж все життя віджартовуватись. Пора почати сприймати речі серйозно...
Це було купу разів і з хлопцями і з дівками.
Пам*ятаєш, коли ми помирилися ти мені сказала: Ну мені стало обідно, що тобі завжди достається все найкраще.
Якби ти знала скільки у мене цього "найкращого"!!! В мене так як і в тебе нікого немає. Немає однодумців, а якщо і є то дуже мало.
Ні щоб просто дружити, адже ми маємо багато спільних знайомих і інтересів, то ти завжди робиш так...
Я так не можу.
І не хочу!!!
Я би ніколи не сказала тобі цього в лице, тому що боюся що ти все не так сприймеш.
І боюся втратити нашу дружбу. Бо впевнена - ти так робиш не навмисно, підсвідомо.
А якщо і свідомо, я прошу тебе - перестань. Бо мені так важко.

P.S. Знай я тебе люблю і не хочу втрачати. Просто хочу внести розуміння в наші відносини =)