Настроение сейчас - Романтичо-сумне

Ще буквально годину тому я була щаслива....
Я і ша по вулиці. ВІЛЬНА...
Я мала можливість спостерігати далекі зорі і дихати минулим...
Дихати всім тим, що у мене було і чого вже не буде.... А жаль....
А я ж так хотіла, так вірила... Справді!
Невже можна настільки вподобати людину щоб боятися наслідків.... Щоб боятися бути разом. Невже?
Напевно можна... І напевно це найкраще, що може бути в житті. Більшого важко і бажати...
Але все повинно бути в міру... І стриманість в міру... Може якби у нас було іще трохи часу... Іще трошки....
Та скільки можна вже повторювати цю фразу про час у своїй голові????
Та все ж... Тоді було так тепло, затишно... Як добре знати, що хтось на цьому світі хоч час від часу думає про тебе. Думає щиро, не награно... І відчуває те, що відчуває...
І не треба нічого, ні трохи часу, ні розуму, ні сміливості...
Просто відчувати свою приналежність до цього світу. До нашого світу. Адже ми самі творимо для себе весь світ.