Побачити Париж – і не померти!
А над алеями дзвінким акордеоном
Здійнятися аж до вершини Ейфеля
І через Сену переплИсти на паромі.
Напитись кави чорної з вершками
Солоджену усмішкою гарсона
І вийти в новий світ, що пахне круасаном
Під вікнами з геранями в вазонах.
Монмартром вниз, де статуя крізь стіни
Проходить, і не визнає обмежень
Як сотні тих, хто брав колись Бастілію
Пройтись по тихоплинній набережній.
Пізнати велич Лувру і Нотр-Даму
Пройнятись духом вільної Сорбони
Прислухатись до шепоту фонтанів —
«Його хитає, але він не тоне!»*
©
В плеєрі: Під небом Парижу - Французький акордеон
|
|