http://www.proza.ru/2012/01/26/575





Тебе я, Спасе, дуже прошу
Дай пити спраглим,
Бо не можуть
Надалі мовчки
Споглядать.
Порвали душу вже
Й кричать,
Страждання край
Побачить хочуть.
Не мають сили,
Не мають мочі
І заглядають
В твої очі,
Дають на взаєм
Обітниць...
Прошу, не дай
Своїй дитині
Молитись завше
Горілиць!
Ти дай побачить
Твою волю.
Ми простягаємо долоні,
Вблаганним серцем,
Щоб почуть
Про те,
Що ми - спасені діти,
І з того дуже
Порадіти,
Тобі осану заспівать!

Ив Олендр 10.02.2012 02:51