Відпустка 2012
08-10-2012 16:28
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
Вибір країни, куди ми подамося в відпустку, був як і завжди не таким простим. Спочатку планувался відпустка з друзями в яких пріоритет був не арабські країни, тому обираючи по ціні підходив Кіпр. Знайшла готель і ніби як планувалося вже його бронювати, але не так сталося як гадалося... Друзі вирішили відпочити раніше, а ми ніяк не могли брати відпустки в такі дати, тому вирішили дивитись вже ближче до діла і там обирати вже і країну і готель..
Нам не принципово було арабська країна чи ні, головне щоб те що пропонується в турі відповідало нашим запросам. Кіпр не дорогий за кілька місяців до нашої дати вже був в стопі, залишалися дорогі готелі; Греція – те що хотіли, не дешево; Шрі Ланка – варіант гарний, але не на 14 ночей, а на 10 лише вистачає грошей, а якщо врахувати, що переліт дуже довгий то по суті максимум 8 днів відпочинку вийде в результаті. А хотілося в ідеалі 2 неділі взагалі.. Залишились Турція – Єгипет. Мої спогади про минулу поїздку до Єгипту в Марса Алам найпрекрасніші. Там дууууже кльово!!! Вже ніби й готові були придбати тур, але довго роздумуючи, вирішили, що ми в обраний готель обовязково зїздимо, але не цього разу.. Таки зупинился на Греції.
Оскільки оператор номер 1 по Греції це Музенідіс, то його тури я й вивчала детально.. Дуже хотіла на Родос, Корфу або на маленькі острови типу Скіатос, Тасос, але на наш період тури були доступні тільки на материкову частину Греції. По ціновій категорії нам підійшли два готелі, які насправді знаходяться не так далеко один від одного і обидва мають вид на гори Олімп. Але оскільки один позиціонує себе як німецький готель, а інший це 90% - росіськомовні, було вирішено брати німецький. Та й по відгукам він просто супер-пупер. Отже ура! Тур придбано! Їдемо до Греції, Лептокарья, готель Посейдон палас.
Переліт був нормальний, ніяких негативних моментів не було. Здивувало тільки те, що оскільки це грецький оператор, то і бортпровідники греки. З них ну тільки одна розмовляє і розуміє російську ) Деякі люди не дуже розуміли, те що кажуть бортпровідники англійською. Але то таке..
Аеропорт Салоніки зустрів прохолодною погодою з дощем.. А ще неймовірно здоровенною чергою, та деякими нахальними людьми, які внаглу ломилися до паспортного контролю, незважаючи на чергу. Довго ми там простояли... Я навіть пригдала Бориспіль в ті часи, коли я літала з відряджень і злилася на повільний рух черг, а ле тут було все ще гірше. Ось, нарешті таки дібралися до зустрічаючих. Там нам сказали до якого автобусу нам йти та видали книжечки з детальним описом екскурсій які в них є, та мальовничими фотками. По дорозі до готелю, а це 87 десь км від Салонік, нам розповідали про материкову частину Греції, причому досить цікаво. Взагалі, забігаючи наперед, хочу сказати, що всі гіди музенідіса які нам траплялися – дуже і дуже кльові! Дуже гарна мова, досить гарно знають Грецію і завжди відкриті до спілкування. За це їм 5 балів!!
Автобус був майже повністю заповнений і коли ми підїхали до того готелю, який ми розглядали як варіант, а він ще й був передостанній перед нашим, то думаємо – ну тут зараз вийде весь автобус, ан ні!! Вийшло зовсім трохи і піватобусу «німців» поїхали з нами в Посейдон Палас! )
В готелі нас вже чекав наш готельний гід. Група була велика, тому ми очікували заселення не швидкого, але нам просто всім роздали ключі і все! І з всієї групи, чомусь саме нас підізвали і дали ще один якийсь звичайний ключ..
Коли ми вийшли з ресепшену, всім гід показав де які номери (тут вам ніхто чемодани не тягатиме, сам все сам ), а нам каже: У вас інший тип номеру, тому я вас проведу. Ми – тобто як інший? Вона- ну у вас фемілі рум. Ми- у нас???!! Ніфіга собі.. Купували стандарт, фемілі коштував десь на 300-400 ойриків більше.. Фартонуло, тут все я к ми хотіли. Здоровенний номер, здоровеннйи балкон, і головне – офігезний вигляд на Олімпійську гряду!! Клааассс!!! Ми в захваті!
Оскільки по прогнозу кілька днів мав бути дощ і не дуже тепло, то ми вирішили їх провести на екскурсіях. І не прогадали доречі. Кататися там в жару, не дуже прикольно. Ще до поїздки, ми детально вивчили регіон, тому точно знали куди маємо ну просто обовязково поїхати! Це Метеори та Олімп з Діоном. У Музенідіса це екскурсії – Метеори та Олімп-Діон-Вергіна.
Понеділок був холодним та з дощем, тому ми просто погуляли навколо, та відпочивали в номері читаючи книжки. В вівторок ми поїхали в Метеори..
Перша зупинка недалеко від Метеор в місті де вам розкажуть як пишуться ікони, там же ви їх зможете придбати. На вході в магазин, вісх пригощають Рециною та увага – лукумом! Всі реально були в шоці і у всих одне запитання – лукум це ж нібито турецька вкусняшка??!! Дивно короче..
Метеори - цю неймовірну красу, кожен маст сі! Нема чого розповідати, просто неймовірна природна краса!
Поруч з фортецею Платамонас, ми зупинилися в Темпі. Побували в монастирі св.Варвари, набрали водички та просто прогулялися..
Олімп-Діон-Вергіна...
Олімп – досить ектремальний такий підйом та спуск на гору, а особливо коли ти на двоповерховому автобусі і сидиш попереду на другому поверсі, часом біло досить страшно! Нажаль з видами нам не повезло, була невелика димка і вигляд на Халкідіки, та нашу всю набережну був ледве видний через неї. Тільки обриси, але відчуття на горі все одно класні! Але Вершини Олімпа було видно, правда недовго, теж тучка її накрила через хвилин 10
Діон – ну тут в мене зовсім незрозуміле відчуття. Не можу сказати, що капець як круто чи капець як фігово, але швидше до грані фігово. Якби не прекрасний гід, яка ну дуже багато цікавого розповідала, то там взагалі нема чого робити. А особливо, якщо ви були в Ефесі, то Діон – нічогісінько цікавого.. Турки відновлюють Ефес дуже активно і швидко, а от Греки свій Діон, ту територію, яка не затоплена – ну досить повільно. Ми навіть бачили як сидить значить три дядєчки і замість чогось робити, в них сієста вони точать ляси і ніфіга не роблять. Ну і як розповіла гід, відновлювання займає всього два місяці на рік. Тому що, взимку неможна працювати – холодно, влітку студенти які цим займаються – на канікулах і тому залишається трошки восени, трошки весною, та ще й грошей на відновлення нема..
Вергіна – ну тут я можу сказати ВАУ! Повнісінький захват!! Побувати в музеї де знаходяться речі сина Олександра Македонського, його батька Філіпа, та його останньої дружини, побачити Гробницю Філіпа, його обладуки, вінки з золота, просто реальний захват!! І головне, що це все реальне, не макети, а реально знайдені речі, просто вау!! Фото там заборонено, тому кому цікаво гугл вам допоможе і покаже якусь частину того, що там є.
Далі мій мозок включається в відпочинок і я не памятаю по дням, тому просто напишу все те, що памятаю
Наступного дня, здаєтьсу був шторм, тому ми вирішили взяти велики і покататися навколо. Але зявилися велики для прокату тільки о першій, тому нам потрібно було їх повернути аж наступного дня о першій. Тобто виходить по півдня Перший день ми поїхали в направленні Катеріні по набережній. Побували на багатьох пляжах, побачили апартаменти на березі моря. На одному з диких пляжів, зробили зупинку, для купання..
Далі поїхали в сторону Платамонасу. Коли їхали з екскурсії і завозили людей з того регіону, побачили, що там дуже класна набережна! Та і думали в фортецю попасти.
Перед Платамонасом, проїхали через місто привид, як ми його назвали. За 10 хвилин, що ми там були, жодної живої душі! Магазини пусті, частина взагалі з них покинута.. капець і це в робочий день десь о 4-й годині!
Нажаль того дня, ми так і не потрапили на той пляж, та в фортецю, підїхали туди тільки з нашої сторони. Спробували піднятися нагору, та стало реально страшно дертися туди на великах. Дорога вузька, вело та тротуарних доріжок нема, їздять фури, та ну його в баню... Вирішили заїдемо туди, коли будемо на машинці кататись.
Наступного дня ми поїхали на великах на піщаний місцевий пляж. Повалятися там до обіду. Наш пляж просто каменистий, тому ми вирішили, що треба покупатися і повалятися хоч трохи і на піщаному. Та й заодно подивитися як відпочивають місцеві.
Коли мене за день до цього запитав співробітник: Катя там пахлаву з кукурудзою продають на пляжах? Я йому: Вова ти шо? То тобі треба в Сочі або Крим, щоб тобі на пляжі таке продавали, я ж в Європі! Ну ось в цей день я і побачила в якій я Європі ))) На пляжах можна купити все!! І булочки і сумки і плаття навіть! Пляж сам по собі досить грязний. Він здоровенний, але в пісочку багато недопалків, валяються наприклад обсмажені в кострі банки і т.д. короче не краще нашого Крима так точно..
Далі по плану – кілька днів ланжу, а потім беремо машину в прокат. Вирішили взяти машину на вівторок.
В суботу в нашому готелі в ресторані який платний – грецьке весілля! Народу – капець як багато, ну думаемо чоловік 200!
Наступного дня нове весілля – столи вже стоять навіть в коридорі частково та на вулиці багато. Ну думаємо чоловік 300 сьогодні. Приходимо до нашого гіда, замовити машину. Хотіли замовити економічну малявку пежо 107. Можна було і в готелі, але там дорожче, та і я читала, що в випадку проблем, типу ДТП, музенідіс розрулює все швидко і безболісно (насправді машина від компанії EuropCar). В момент коли підійшли до гіда, якраз заходять молоді! Ну а там прийнято поаплодувати їм обовязково, привітати типу. Ну постояли почекали доки вони пройдуть. Та й кажемо нашому гіду – ми б хотіли замовити машинку. В неї в секунду лице змінилося, посмішка щезла, на лиці шок! Каже – кого?? Ми – машинку. Вона- хуууух, а мені почулось Машеньку!! Думаю ніфіга ж собі!! ))) Сказала, що не факт, що буде пежо 107, але до 50 євро Б класс точно знайдуть і підгонять. Питаємо про весілля, кажемо це тут чоловік 300 мабуть? Вона – ні 1100!
Машинку сказали підгонять в вівторок на 8 ранку з половиною пального в баку. Буде фієста нова. Приходимо ми о 8, а машини нема! Зачекали з півгодинки, влітає на парковку біла фієста! Кажу це певно вже наша ) Вибачились, що запізнилися, була накладка.. Виписують страховку і питають, де збираєтесь кататись? Ми – в Едессу на водоспади і потім в Салоніки та в Платамонас. Вона- ого! За день не встигнете і в Едессу і в Салоніки! Хоча гугл нам казав, що все там гуд і ми встигаємо, та все ж вирішили повірити їй. Змінили свій маршрут на Салоніки – Платамонас. Нас попередили, що машина має бути запаркована на платній реальній парковці, інакше якщо забере евакуатор, то це наші витрати вже.. Окей! Нам видали ЖПС навігатор все, вперед! Але блін, в навігатора зломано кріплення!!! Добре є лейкопластир, зробили красоту і таки він став ну майже як новий ))
Маленька деталь, не встигли заправити машину, тому там лампочка вже горить, але тут поруч заправка, там заправитесь. Ну окей!
Виїжджаємо. Але заправка в зворотньому напрямку, тому вирішили заправимось вже на автобані!
Вїжджаємо ми на платну дорогу, підїжджаємо до віконця, Ваня натискає на уявну кнопку склопідйомника, я йому – Ваня тут звичайні крутілки! Він- далі жме кудись, я йому та блін! Тут крутілки!! Дядя який продає квиточки на вїзд стоїть чекає. Ваня таки відкриває вікно і дядя йому каже – it’s free. Ми здивовані, сміємось, я кажу він бачить шо лопухи якісь не місцеві приїхали, вирішив нас пропустити )))) Але насправді вона була фрі, бо ми на неї тільки зїхали, а якби їхали вже по ній, то довелося б платити.
Проїхали ми так км 30 чи 40 на пустому баці, а заправки так і нема! Я нервуюсь, кажу давай звертати десь зі шляху шукати в селі заправку, бо зараз ми тут і станемо!! Ну добре. Вбиваємо в жпс заправку, він нам показує, що скоро якщо зїхати з дороги то в км 7 буде заправка! Ураааа!!! Їдемо туди.. на підїзді до тієї заправки ми бачимо іншу! Ура! Заїзжаємо туди, стаємо біля колонки я радію – нарешті!! І тут помічаю, що взагалі то табло на колонці не працює! Повертаю голову – а там і касса і сам магазинчик закриті!! ЧОРТ! Беремо себе в руки, попереду ж метрах 500 наша заправка, їдемо! І ось тут наступає повний капець. Ми приїжджаємо на цю заправку, а там вже й трава з колонок росте, вона закрита вже років з 5 мабуть! Ось така веселуха! Ванька нервує вже теж, теперь ми можемо стати без бензину не на трасі, а в селі якомусь глухому! Беремо себе в руки. Ванька йде питає у людей де тут заправка, я знаходжу в жпс шелл в км 10 від нас! Місцеві кажуть тут є заправка недалеко. Їдемо.. Бачимо знову табличку заправки! І ніби працює!! Урааа!! Ми на радостях швиденько давай заправляти, а то може вони вирішать піти на сієсту! УРААААА!! Щастя Є!!! Їдемо тепер в Салоніки, щасливі, посміхаємось. До цього мовчали, медитували – хоча б дотягнуть, хоча б дотягнуть...
Підїхали на наступний пункт, тут вже оплатили 2,40 за проїзд по дорозі.
Про трасу. Траса класна, широка і швидкісна. Майже постійно можна їхати 120, в деяких місцях знаки 80. Але це все ж таки не Європа, де всі їздять по правилам. Тут нас, які їхали 120, обходили як стоячих! Тобто те саме що і в нас. Коли ми перед знаком 80 скидали швідкість нас обганяли і ніхто там її не скидав ))
Вїхали в Салоніки. Їхати реально хоч і біля 90 км, але завдяки такій трасі, дуже швидко туди добиратися. А ось далі починається шок. Кучі напаркованих під знаками машин, знаків парковок нема, бліна де машину залишити???!!! Тут я бачу вказівник на платну парковку. Треба проїхати в дві вулиці. Заїжджаємо туди, а там все вже запарковано! Блін! Бачимо ніби є місце, ми ниряємо туди, а там заїзд і заїзд цей в підземний паркінг. Круто, ура! Але, нам з цього паркінгу вилітає в лоб машина, водій активно шось кричить, махає руками, злий як собака, ми в шоці. Кажу ну і фіг з ними, нам вибору не залишається, давай їдемо шукати іншу парковку. Ми потихеньку вирулюємо на заставленій вузенькій вулиці задом і тут цей чувак виїжджає чуть вперед, звільняє проїзд в паркінг, кидає цю машину, підходить до машини яка стоїть біля дороги і загоняє її на паркінг. Ми, ага, мабуть машину просто треба лишити і вони її самі паркують. Ну добре, лишаємо машину на тому, місці де тільки що стояла та що він погнав і Ванька йде дізнаватися. Через секунд 20 повертається з я коюсь баришнею, вона вже забрала ключі і все що каже – то окей, окей.. Вона вже прийшла забирати нашу машину!! Ми давай швиденько збирати речі які ми повикидали в машині, ну і закриваємо двері, туди сідає ця баришня і відїжджає ніби то в паркінг. Ми в шоці. Так швидко і ніфіга не зрозуміло все трапилось.. Я кажу, ну в нас страховка є якщо що )))
Йдемо гуляти. Запаркувались якраз поруч з красотами, прямо поруч з Софією. Тому пішли спочатку туди, потім пішли в сторону набережної.
Салоніки мене вразили тим, що це ніфіга не Європа, це така ж жопа, як в нас! Манера водіння – така як наша, всі підрізають, лізуть хто куди. Наші мотоциклісти ще взагалі чемні чим ті «європейські». Ладно в селах, але навіть в Салоніках, багато просто покинутих магазинів. Стіни помальовані, люди якісь злі.. капець короче.. Поки йшли по набережній, нам багато разів пропонували купити айфон 4! Причому це було так. Ідеш собі, на зустріч тобі йде парубок, ніби гуляє теж, тут коли ви рівняєтесь, він дістає з кулька коробку і каже – треба айфон 4? А в самому центрі набережної до нас як приклеївся один чувак. Ну капець, до нас так араби ніколи не чіплялись. Йдемо на ямайський фестиваль і хоч стреляйся. Не хочешь ну на тобі фенічки на руку, і йде з цими фенічками за нами вже на руку намагається їх натягнути!! Ледве відчепились..
Погуляли по місту. Десь після 12 куча народа повилазило в кафешки – сієста.. всі сидять ланжаться, всім пофіг на все.. І молодь і старі, всі..
От що сподобалось, так це те що ми побачили реальні розкопки і відновлення палацу Галерія. Прямо в центрі посеред вулиць вони ведуться, і вся ця древня красота знаходиться і під будинками. А від чого взагалі захват, так це від Ротонди, найстарішої церкви в світі. Правда вона відновлюється, а це не так просто, тому що всі малюнки там зроблені мозаїкою, але те що я побачила, просто вау!
Обідати рішили десь вже біля моря, не в Салоніках. Коли йшли за машиною, я побачила аптеку, на якій була наліпка тієї косметики органічної, що я хотіла купити в аеропорті. Ванька каже, так зайди подивись, та купи може краще тут. Окей. Заходжу, посеред аптеки стоїть стілець на ньому сидить якась бабуся. І тут лунає гучний злий голос, щось на грецькій. Я без поняття що воно означає, йду собі до косметики, тут ця бабця шось кричить, я розумію, що мені треба стояти де стою, бо мене зараз тут прибють )) Підлатає ця аптекарша, кричить шось. Я вибачаюсь англіською, кажу не розумію вас. Вона кричить – шо я хочу! Кажу, цікавить косметика. Вона – ЩО САМЕ! Я – крем для обличчя. Вона не понижуючи тону – який! Йоптіль, коли на тебе так оруть то з голови все вилітає і ти вже розумієш, що тобі той крем нафіг не треба )) Я кажу, ви знаєте, не памятаю, гляну ввечрі і повернусь завтра. Розвертаюсь і швиденько геть звідти! Якісь бешені...
Вже ввечері, коли батько мені сказав, що Греція знову бастує завтра, тобто в середу, я подумала може вона бешена була через страйк, не знаю, але таке відношення, жах.. Та ще й круто, що ми туди таки попали в вівторок, бо якби в середу, та на страйк їх, то я б мабуть як моя колега (яка бувала там саме після страйку) більше б туди в житті не хотіла б повертатися!
Прийшли ми за машиною і 5 хвилин дивился, як з паркінгу вигоняють необхідну машину, кидають серед дороги відкриту з ключами, з відкритими дверима і йдуть собі.. В нас би вже 10 раз її вкрали )))
Ура машину нам повернули! Подалі геть від Салонік, їдемо знову до моря... Погуляли по набережним, я навіть сфоткала для Вови, бо кукурудзу таки можна купити на пляжі )) Дуже смачно поїли в таверні, але й не дуже це дешево коштувало, заїхали в супермаркет і поїхали в сторону Платамонаса. Спочатку ми заплатили знову 2,40 за проїзд, а потім вже біля платамонасу чомусь 3,1. Хоч насправді були б в нас такі дороги по яким можна швидко дібратися до різних місць, я б платила без питань..
Приїхали на Платамонас, а він закритий!! Бо в них криза, вони бідні нещасні нема грошей на розкопки, відновлення і т.д., але чомусь музеї всі працюють тільки до 3-ї!!! Поки ми там гуляли, там стільки таких же як ми побувало! Стільки бажаючись зайти в середину, але ж в них криза і вони дуже заклопотані нею, щоб працювати... ну то й фіг з ними, нє так нє, їдемо на набережну, остання точка.
Набережна Платамонаса дуже красива, але теж не дуже чиста і там як і в Криму, поруч з гарними будинками такі собі хибарки стоять.. Ну все! Досить з нас вражень, тепер будемо просто відпочивати.
Віддаємо ключі від машини на ресепшені в нас залишається ще 4 дні ланжу..
Решта днів пройшла класно. Світило сонечко, температура була 30-31, на морі жодної хвильки, море тепле...
Про готель:
Насправді, з підслуханих розмов російськомовних відпочивальників, то цей готель по грецьким міркам досить і досить високого рівня. Але..
Номерний фонд. Нам насправді дуже фартонуло з номером, бо хоч ми і прилетіли туді 16 вересня, вночі в номері було жарко. Неділю так точно, в нас вночі працював кондиціонер, але це в фемілі румах він окремий! В стандартах, як і в більшості грецьких готелів – центральне кондиціонування і воно включається з ресепшену тоді, коли вони вважають за необхідне. Були люди, які приходили скаржились, що в номерах душно, але така вже в них система...
В останній день розмовляли з сім»єю зі Львова, то ось їм не повезло. Вони прилетіли на три дні пізніше від нас і їх заселили в полупідвальний стандарт!! Хоч вони замовляли фемілі! Через декілька днів їх переселили, але в той же стандарт, просто там вже був балкон,а не півпідвал.
Територія готелю компактна все доглянуте.
Море – ну як його не любити З Егейським морем ми познайомились вже дуже давно в Турції. Воно просто класне Нам ще дуже фартонуло, бо пляж та заход в море – досить великі камені, але саме тому, тут дуже багато риби!! Це звичайно не Єгипет, але й не Крим Багато рибок навіть схожих на єгипетські, але без яскравого окрасу.. Взяті з собою ласти, маска та трубка дуже нам знадобилися там. Хоч перші дні ми хвилювалися, що дарма притягнули з собою всю цю красу, яка займає півчемодана..
От чим я залишилась геть не задоволена – харчування. При чому це типу круте тут харчування було по грецьким міркам, але для мене показовим так і залишилось харчування в Марса аламі. Я так сподівалася на смачні морепродукти, але і ах.. Коли в Марсі при тобі готують тунець на грілі, риба на вокі, риба тушена, риба така риба сяка, неймовірний вибір салатів!! То тут в обід та ввечері один вид морепродуктів і за 14 днів перебування це були одного разу мідії (я їх терпіти не можу), одного разу дуже смачний тушений кальмар і все! Банальна не смачна жарена або тушена риба, але дійсно не смачна. Кожного разу брала пробувати, тільки кілька разів я зїла маленький шматок, решту так і залишала.. Салати – одні і ті ж. Причому основний це грецький, а решта якісь 4 вида майонезних. Ну і не дуже великий вибір сирих овочів, щоб зробити салат самому.. Грецький салат так набрид за ці 14 днів!! Решта в цілому смачна їжа була, але дуже дуже скромний вибір.
Хочу окремо сказати про рис. Оскільки я з червня місяця не їм вуглеводи в вигляді каш, макарон взагалі, а мій улюблений гарнір у відпустках це рис, то останнього дня я не стрималася і спробувала грецький рис – гидота!!!! Верх розварений, середина сира, буее!! Якщо в Єгипті Турціїї я обїдалася рисом, бо він капець який смачний, то тут я б померла, якби й досі їла гарніри )) Ось макарони Ванька каже були смачні...
Сніданки були не погані. Це було саме краще в харчуванні. Я їх чекала з нетерпінням )) Для мене тут була велика кількість сирів навіть дор блю (краще б ввечері до вина його), смачні налисники ну , а решта все як і кругом..
В наш період в готелі було дуже багато російськомовних. Також багато машинок стояло з номерами UA, але в цілому було тихо спокійно. Тільки одного разу один росіянин влаштував крик, бо його попросили вдягти футболку основному ресторані на сніданок. Та ще разок чули бидлотський говір москвичів, яке не душе цензурно говорили про гідів при готелі.. Тобто неформат теж був, але якось спокійний більш, ніж в Хургаді )))
Дуже сподобалось самообслуговування для ALLIncl. Тыльки пиво наливали під замовлення, але великі келихи, решта самообслуговування. Взяв бокал підійшов обрав вино яке хочеш натиснув кнопку в автоматі – вуаля! Хочеш ракі, чи ще там щось було поміцніше, підійшов взяв пляшку і налив собі
А хоча ні, в барі на пляжі там вони самі все наливали.. Але там від бару біля басейну до бару на пляжі – 10 кроків )
Між обідом та вечерею були перекуси в таверні. Виставлялись якісь плюшечки і можна було до 5 вечора підходити і брати.. Для дітей було морозиво ще окремо від основних прийомів їжі
Висновок:
Для себе зробила висновок. Турція набагато гостимніша і доступніша ніж Греція.. Люди добріші, природа красивіша, готелі кращі, харчування на 5 балів і ціни доступніші..
Проте є звичайно острова, на яких хотілося б побувати, але тільки тому, що море і природа, а не тому, що це Греція..
Доречі, ми порахували скільки б нам коштував наш номер, якби ми його бронювали самі, то це взагалі капець!! На дверях вісів прайс, то можу сказати, що брати тур це набагато вигідніше!! Правда це в таких готелі.. Апартаменти все ж подешевше будуть..
Ну і накінець: Дуже вдячні нашому операторові. Музенідіс він не просто так перший по Греції, він дійсно супер!! Рекомендую його! Завжди допомжуть з любим навіть ідіотським питанням, завжди посмішка, супер!
В цілому, відпустка сподобалася, тому що був прекрасний настрій :) Окрім цього, ми досить непогано вивчили материкову частину Греції, тому тепер в тому направленні можемо спокійнісінько їхати самі на машинці :)
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote