Закарпаття – один з регіонів України, природно-рекреаційний потенціал якого, створює унікальні можливості для розвитку практично всіх напрямків туристично-рекреаційної сфери. М'який сприятливий клімат, ландшафт області, 80% якого – гори, цілющі мінер
Закарпаття – один з регіонів України, природно-рекреаційний потенціал якого, створює унікальні можливості для розвитку практично всіх напрямків туристично-рекреаційної сфери. М'який сприятливий клімат, ландшафт області, 80% якого – гори, цілющі мінеральні та термальні джерела, багатовікова історико-культурна спадщина, народні традиції, гостинне населення – ось тільки невеликий Санатории Трускавца перелік факторів, завдяки яким Закарпаття вже давно набуло слави "української Швейцарії".
Ужгород – центр Закарпатської області, старовинне європейське місто, з численними історико-архітектурними пам’ятками європейського значення. Насичена санаторий Шахтер подіями історія та унікальне географічне положення створюють багатогранний колорит та привабливість цього чудового куточка земної кулі. Будучи розташованим на перехресті культур та традицій Ужгород завжди відкритий для співпраці та різного роду діалогів.
В Ужгороді знаходяться головні музеї області: краєзнавчий музей-замок, музей архітектури і побуту, художній музей, меморіальні художні музеї, зоологічний музей.
На території міста знаходяться Ужгородський монастир (жіночий римо-католицький) та древні храми: греко-католицький кафедральний собор Горянська ротонда ХІІ ст., Ужгород, Деренковцi, Трускавец санатории Струмкiвка, Паладь Комарiвцi, а також середньовічні замки: Ужгород - ХI ст., Невицьке - ХIII-ХVII ст., Середнє - ХII-XVIII ст. та аристократичні палаци родин Другетів (руїни, Ужгород-Горяни) і Плотені (Великі Лази). Існує найдовша в Європі липова алея. на території міста налічується 2 джерела мінеральної води: радванський якому більш ніж 30 років і боздошський, якому близько 20 років. Такі історичні місця щороку приваблюють десятки тисяч туристів. Мешканці Ужгорода, а це представники більш ніж 70 національностей, гостинні та працьовиті люди, які знають ціну своєму місту і готові з кожним днем примножувати потенціал та славу затишного міста над Ужем.
Найбільш відомі з перших свідомих засновників міста — слов’яни. Одне з їх племен – білі хорвати – в другій половині І тисячоліття заселило район сучасного Ужгорода. У ІХ столітті укріплене городище-замок перетворилося в укріплене ранньофеодальне місто-поселення, яке стало центром новоутвореного слов’янського князівства на чолі з легендарним князем Лаборцем.
У 903 р. угорські племена під керівництвом свого вождя Алмоша штурмували фортецю Гунгвар. Сили були нерівні, і князь Лаборець був переможений.
Після приходу угорців навколо замку починає розбудовуватися і розширюватися містечко. У 1241 –1242 рр. татари хана Батия спалюють поселення. З 1318 р. господарями міста стали італійські графи Другети, які володіли ним впродовж 360 років. Філіп Другет будує нову кам’яну фортецю на місці сучасного замку. Разом із замком розбудовується і місто. Уже в 1430 р. Ужгород одержує привілеї від короля і офіційно пишеться “Привілейоване місто Ужгород”.
Впродовж ХVI – XVII століть в Ужгороді існувало багато ремісничих цехів. У цей період місто було втягнуто в релігійну боротьбу між реформатською Трансільванією і католицькою Австрією. В 1646 р. в Ужгородському замку під егідою Ватікану було проголошено Ужгородську унію і утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті. У 1707 році санаторий Алмаз Ужгород був резиденцією керівника національно-визвольної війни угорського народу Ференца Ракоці.
На початку ХІХ століття відбувся характерний економічний розмах. В Ужгороді з’явились перші фабрики. Найбільший вплив на місто, із політичних подій ХІХ століття, справила угорська революція 1848-1849 рр. 27 березня 1848 р. в Ужгороді офіційно було відзначено повалення монархії в Угорщині. У 1869 році діяв перший на Закарпатті лісопильний завод. Вже з 1872 р. почала працювати перша залізниця: Ужгород-Чоп. У 1897 році з'явився перший телеграфний зв'язок Ужгород-Будапешт, а в 1902 році здано в експлуатацію першу в краї - Ужгородську електростанцію. У 1907 р. збудовано перший театр .
10 вересня 1919 року Закарпаття офіційно увійшло до складу Чехословацької республіки. Ужгород став адміністративним центром краю. Саме в часи Чехословацької республіки місто отримало сучасну архітектурну довершеність.
Але за Віденським арбітражем 1938 р. Ужгород був переданий Угорщині. До кінця 1944 р. бої підійшли до Ужгорода. 27 жовтня 1944 року місто було визволено частинами 4-го Українського фронту.
Період визволення приніс значні зміни. На околицях Ужгорода будуються нові підприємства і поновлюються старі. З 1945р. Ужгород як столиця Закарпатської України увійшов до складу СРСР. Того ж року було відкрито Ужгородський Державний Університет. Трускавец санаторий Шахтер З 1946 року Ужгород – центр новоутвореної Закарпатської області.
З 1991 року Ужгород — найзахідніший та найменший за кількістю мешканців обласний центр України. В даний час Ужгород - адміністративний, культурний і економічний центр області, один із найдавніших міст України. Ужгород ділиться на дві частини: правобережну (стару) і лівобережну. В старій частині міста протягуються вузькі вулиці і пам'ятки архітектури далекого минулого. На півдні розкинувся зовсім нове місто із великою кількістю будинків і адміністративних споруд. Лівобережжя на відмінну від правобережжя більш рівнисте і зв'язане із залізничною і шосейною дорогами. В центрі міста знаходиться гарна площа і великий сквер. Обидві частини міста об'єднанні пішохідними і автомобільними мостами (їх налічується рівно 7) Ужгород весь час розширюється, але основним його архітектурним "стержнем" залишається набережна в граніті, яка забудовується житловими будинками. Індустрія міста складає в собі машинобудівне, деревообробне, виробництво будівельних матеріалів, легку і харчову промисловість. Великий інтерес тут представляє історичні і архітектурні пам'ятки. Із пам'ятків середньовікового часу особливо прекрасний є Ужгородський замок, в якому на даний час знаходиться музей і картинна галерея. Музей включає відділи археології, історії, природи, народного мистецтва та етнографії Закарпаття, науково-освітній та фондів.
Основні види діяльності музею - науково-дослідна, Санатории Трускавца збиральницько-пошукова, експозиційна, науково-просвітницька, пам’яткоохоронна, науково-методична. Музей проводить щорічні наукові конференції, видає періодичний науковий збірник, у якому друкуються дослідження наукових працівників музею у галузі історії, етнографії, археології, природознавства (вийшло 5 томів у 1995, 1996, 1998, 2000, 2002 рр.), буклети, довідники, каталоги та ін., проводить комплексне краєзнавче обстеження сіл Закарпатської області.
Музейні зібрання становлять понад 113 тисяч одиниць збереження. Серед найцінніших зібрань – одна з найбільших в Україні колекція бронзових виробів, що нараховує близько 3000 предметів, більшість з яких датується ХШ-ХП ст. до н.е., коли Закарпаття було одним із центрів середньоєвропейського бронзоливарного виробництва. Велику наукову вартість мають й інші чисельні пам'ятки давньої історії Закарпаття: епохи палеоліту, мезоліту, неоліту та слов'янські старожитності. Заслуговує на увагу і нумізматична колекція , що складається з понад 12 тисяч одиниць римських, старовинних австрійських, угорських, польських, чеських, українських, російських та інших грошових знаків, а також доволі числення колекція холодної і вогнепальної зброї ХІУ- початку ХХ ст. У музеї зберігаються рідкісні рукописні книги ХІУ-ХУП ст., стародруки ( понад 200 одиниць збереження), оригінальні вироби цехового ремесла ХУІ-ХУШ ст.ст., художнього і побутового литва колишніх Фрідєшівського, Довжанського, Кобилецько-Полянського, Тур'є-Реметівського залізообробних заводів ХУШ-ХІХ ст.ст., унікальні колекції народних музичних інструментів, народного одягу та вишивок Закарпаття ХІХ - першої половини ХХ ст., оригінальні історичні пам'ятки переломних в історії краю 1918-1919, 1938-1939, 1944-1945, 1989-1991 та наступних років. Чимало вартісних експонатів у фондах та експозиціях природознавчого характеру, серед яких одна з найбільших в Україні колекція чучел птахів і звірів. У старій частині міста, на південному схилі Замкової гори, поряд із середньовічним замком розташований один із перших на Україні музеїв просто неба - Закарпатський музей народної архітектури та побуту. Музей було відкрито 27 червня 1970 року. Планування музею співставлене з географічною картою Закарпаття. Експозиція музею обмежується оборонною лінією замку та стрімкими санаторий Алмаз схилами гори. Із заходу на схід розміщені житла і садиби українців низовинних районів - долинян, етнографічних груп - бойків та гуцулів, а також по одному будинку угорського та румунського краю. Кількість музейних пам'яток народної архітектури - 7 садиб, декілька житлових будівель, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, ступа-сукновальня, корчма.
Унікальна скарбниця пам'яток народної архітектури Закарпаття формувалася, розвивалася і збагачувалась творчою думкою будівничих попередніх поколінь і коріннями своїми сягає у давньослов'янську і староукраїнську культурну основу. Типи народного житла, створені протягом складного історичного розвитку закарпатського села, відтворюють життя і побут селянства краю у минулому. Експозиція музею - це нетлінні скарби матеріальної і духовної культури народу, шедеври народного зодчества - творіння умільців-теслів, бондарів, мосяжників, гончарів, ткаль, вишивальниць, художників, які володіли природженим хистом і химерною фантазією.
Хата кінця XVIII ст. із села Оріховиці Ужгородського району. Представляє архітектуру та побут населення низовинних районів краю.
Забудова П-подібної форми. У її комплекс входить дерев'яна рублена хата, паралельно до неї, у глибині двору, розташувався хлів і стодола під спільним дахом, ближче до вулиці знаходився колодязь-журавель.
Однією з найкращих дерев'яних церков музею вважається лемківська . Вона вирізняється бездоганними пропорціями, особливою стрункістю, чудово проробленими художніми деталями. Висока барокова вежа сповнена чарівної грації. Висота бабинця з вежею сягає 22 м.
Датою спорудження вважають 1777 р. Після того, як у Шелестові збудовано нову муровану церкву, у 1928 р. дерев’яну церкву перевезли в Мукачеве. У 1974 р. церкву перевезено до Ужгорода. Це єдина класична лемківська церква, що залишилася в Закарпатті.
На одному з пагорбів що оточують місто Ужгород розташувалася одна зі стародавніх його частин - Горяни. Саме тут знаходиться невеличка церква-ротонда Св. Анни, яка за своїми архітектурними параметрами не має аналогів в Україні. Схожих ротонд у світі знаходиться лише дві (обидві в Угорщині). Цікавим фактом залишається те, що на стінах невеличкої круглої церкви знаходяться фрески ХІ століття, створені художниками, які представляли італійську школу мистецтва Джотто. Горянська Путевка в Трускавец.Цены Трускавец ротонда є однією з найдавніших і найцінніших архітектурних пам'яток України. Споруда складається з двох частин. Найдавнішою є власне ротонда – шести кутова центрична будова, товщина стін якої досягає 2–2,5 м, вкрита шестигранним шоломоподібним куполом, що спирається на барабан, декорований під карнизом романським мотивом. Більшість дослідників датує ротонду кінцем Х – початком ХI ст. У XIV ст. до романської ротонди добудовано пізньоготичну наву. Чудовими є фрески, що вкривають суцільно стіни ротонди, можливо, виконані північноіталійськими майстрами.
На території Ужгородщини є чимало унікальних парків-пам'яток: Ужгород - парк Лаудона, парк Підзамковий, Невицьке - парк Вагнера (замок), В.Лази - парк Плотені, Чертеж - парк 1848 р. Беззаперечно, парки на території району існували і в середні віки, а їх виникнення пов'язане з такими феодалами, як Плотені, Другети, що сприяли появі парків, завозячи з усіх куточків світу різні, екзотичні для нашого краю, рослини. Про це свідчить той факт, що в 1701 році навколо замку в місті Ужгород існувало 5 парків: Квітковий, Звіриний, Луговий, Журавлиний і Голубиний. До речі, досьогодні росте в Ужгороді 500-літній платан, який, як стверджує легенда, посадив власноруч граф Валентин Другет.
Цікаво те, що саме тут знаходиться найдовша в Європі липова алея (набережна Незалежності, Ужгород).
А ось назва міста Ужгород має свої оригінальні версії щодо походження: місто-город над рікою Уж. Староболгарські слова "уголь", як вугілля, та "угол", як кут, а також від слова "узок", як вузький, маючи на увазі вузьку долину річки Уж, або від турецьких слів "унг", "онг", що перекладається, як "правий".
День міста відзначають 6 жовтня (раніш 1 жовтня). З цієї нагоди в обласному центрі проводяться культурно-масові і спортивні заходи: виставка робіт фото конкурсу "Рідне місто очима молодих ужгородцев", молодіжний фестиваль "Bee Free!", у СК "Юність" - турніри по шахам, шашкам, легкій і важкій атлетиці; стрит-бол, великий ярмарок-продаж ведучих виробників області. На пл. Театральної конкурс "Караоке". Святкова літургія в Горянській Ротонді. Увечері - святковий концерт за участю зірок української естради.
І не дивно, що найбільше багатство краю Отдых в Карпатах - його трудолюбиві, привітні, мудрі й талановиті люди. Одвічно славились вони майстерністю рук своїх, щедрістю і багатством душі. Як вміло завжди вони облаштовують свої власні оселі, так прагнуть довершеності, миру і злагоди у нашому спільному домі. Зрештою, приїжджайте в цей чарівний куточок смарагдових лісів та гірських потоків, у край гостинних, доброзичливих людей і ви переконаєтесь у всьому самі.