• Авторизация


Український народний стрій XIV— XVIII ст. 08-05-2012 23:35 к комментариям - к полной версии - понравилось!


У XIV—XVI ст. асортимент убрання розширюється.Санатории Трускавца Суспільство все більше розшаровується на стани. З'являються нові форми одягу, котрі вирізняють той чи інший стан. У цей період дуже активно розвиваються ремесла. В усіх містах і містечках України проживали ремісники, які виготовляли ту чи іншу складову частину вбрання. Крім цього, у XVI—XVII ст. багато матеріалів і компонентів одягу ввозилося в Україну з інших держав.Санатории Сходница Крам зі сходу привозили купецькі каравани. З Києва такий караванний шлях ішов Дніпром до Кафи. Зі Львова каравани споряджалися аж до Константинополя. В Україну ввозилася велика кількість шовкових тканин, коштовних поясів, взуття. В архівних документах згадуються такі тканини як оксамит, адамашка, сукно люнське (ліонське), голландське, англійське, французьке, моравське.трускавец цены Звичайно, всі ці коштовні матеріали були здебільшого у побуті заможних верств суспільства.
Вбрання української шляхти і заможних городян. Архівні дані свідчать, що шляхта і заможні городяни одягалися дуже розкішно. Їхнє вбрання було пошите з дорогих тканин і тонкого сукна, привезеного з Англії, Нідерландів, Франції, Чехії, інших країн Європи та Арабського Сходу. Головні убори відзначалися різноманітністю форм і матеріалів: круглі оксамитові шапки,Трускавец санатории смушеві шлики, сукняні ковпаки, підбиті лисячим, соболиним, куничим хутром. Інші складові частини костюма українських шляхтичів і заможних городян виготовлялися також з дорогих привозних тканин. Їх одяг формувався під впливом іноземної моди того часу, проте багато елементів в одязі залишалося традиційними. Знатні чоловіки носили дві сорочки — нижню і верхню. Верхня сорочка з шовку або тонкого кельнського полотна дуже часто прикрашалася вишивкою. Низ сорочи заправляли в штани із тонкого привозного сукна.Миротель Трускавец
Верхнім одягом заможних міщан і шляхти був оздоблений шовковими шнурами. В одному з реєстрів викраденого майна згадується сукман із муравського сукна з нашитими на ньому червоними і чорними шнурами. Гардероб заможних включав однобортні та двобортні жупани. Серед українського міщанства побутувала також сукняна плащоподібна ферезія, прикрашена на грудях петлицями,санаторий Шахтер Трускавец а також плащоподібне сукняне вбрання з каптуром («ярмак», «опанча»). Подекуди таке вбрання називали «гунею», а одяг з відлогою (каптуром) — «кереєю». Зимою шляхтичі носили делію, пошиту з оксамиту або дорогого тонкого, найчастіше зеленого, сукна, підбиту дорогим хутром (ведмедя, вовка, куниці, соболя, горностая), з великим хутряним коміром, прикрашену золотими або срібними шнурами. Плащоподібний безрукавий одяг застібали коштовною оздобою («аграфою», «клямрою») на правому плечі.санаторий Женева Трускавец
Поширеним зимовим одягом були хутряні кожухи і шуби. Хутро покривали дорогими тканинами. Застібали верхній одяг ґудзиками з коштовних металів. Як правило одяг людей вищих станів включав спідній жупан. Поверх жупана одягали ферезію, керею чи будь-яке інше вбрання. Всюди в Україні поверх жупана носили каптан — «кунтуш». З іконографічного матеріалу відомі кунтуші не лише з розрізом навпроти ліктів,санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец а й з розрізом рукавів, що починаються від пройми, а також з рукавами, розрізаними по всій довжині. Кунтуш міщанина, або каптан, був без характерних поздовжніх розрізів на рукавах. Кунтуші прикрашали золотою тасьмою. Носили їх розстібнутими, показуючи нижній жупан, або застібнутими, підперезаними широким поясом.
Верхній одяг міщани підперізували золототканими литими або срібними вузькими, зіставленими з окремих ланок, поясами, іноді оздобленими коштовним камінням.
Найбільш поширеним взуттям були високі чоботи з кольорового сап'яну і низькі — «боти». Іноді чоботи носили зі шпорами.санаторий Весна Трускавец
Отже, одяг людей вищих станів був яскравим, розкішним, декорованим вишивкою, золотим позументом, шовковими шнурами.
Вбрання козаків. Багатством форм, вишуканістю, барвистістю відзначався одяг українського козацтва. За своїм соціальним станом українське козацтво XVI—XVIII ст. не було однорідним. Тому й одяг був різноманітним і свідчив про станову належність козака. Одяг рядового козацтва — скромний, нагадує селянський. У запорожців похідний одяг був бідним, але вдалі військові походи на турок, татар давали змогу козакам одягатись у дорогі трофейні речі — шуби, жупани, саєтові (тонке англійське сукно) шаровари, шовкові сорочки, шапки-шлики, чоботи, чекмені. Тому домашній парадний одяг у козаків був розкішним. Крім названих видів одягу, козаки носили сукняні широкі киреї й короткі юпки, схожі на турецькі куртки, короткі шкірянки.санаторий Алмаз Трускавец
Одяг запорізького козацтва включав білу сорочку, шаровари, часто оздоблені широким золотим позументом уздовж бокових швів, пояс, черкеску, сукняний напівкунтуш, каптан, жупан, виготовлений з грубого сукна, хутряну шапку з чорних лисиць, шапку із шликом, який закінчувався золотою китицею, чоботи.Санатории Трускавца

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote


Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Український народний стрій XIV— XVIII ст. | roman_mt - Дневник roman_mt | Лента друзей roman_mt / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»