Церква знаходиться у фантастичному місці, без перебільшення - в одному з найгарніших в Україні. Заросле травою плато на високій горі понад Південним Бугом з давніх-давен вподобали люди. На стратегічно вигідному місці колись було велике городище. А десь у товщі скелястої гори заховані входи до древніх печер-сховищ, які й дали назву містечку. Трускавец санаторий Шахтер На цьому ж плато, зовсім поруч з місцем, де стоїть тепер церква, у 1682-1685 рр. побудував свій замок молдавський господар Дука. Після перевороту в Молдавії Дука втік, а його наступник Юрій Хмельницький, призначений турками, переніс резиденцію до Немирова. Покинутий Дукою мурований замок швидко занепав, і у 1764 році камінь з нього пішов на фундаменти і
огорожу церкви Різдва Богородиці, а століттям пізніше із залишків збудували дзвіницю. Тому недивно, що до реставрації дзвіниця без верху нагадувала вона не культову споруду, а, скоріше, оборонну вежу. Такою ми ще застали її, відвідавши Печеру у серпні 2002.

Церква і руїни дзвіниці в Печері. Рисунок Анатолія Крушинського, 2001 рік

Фото Сергія Дементьєва, вересень 2006 р.
На пізніших фото, які нам довелося бачити, видно, що дзвіницю добудували, накрили бляхою і потинькували. На жаль, втрачено неповторний колорит чепурної церкви поруч з "дикою", масивною дзвіницею-вежею.
Під час нашого візиту над створенням цілком нових розписів всередині церкви якраз працював художник, з яким ми із задоволенням поспілкувалися.

Кам'яний хрест (1786), про який пише Малаков

Краєвид гори з церквою з боку Південного Бугу

Побудована у ХІХ ст. із залишків замку Дуки, дзвіниця до реставрації нагадувала оборонну вежу. 2002 рік

Краєвид усіяного валунами Південного Бугу з гори, де знаходиться церква

Ще один печерський краєвид

Фото Дмитра Антонюка, серпень 2008 р.

[Малаков Д.В. По Брацлавщине. М., Искусство, 1982, с.120-122] :
Следы валов, рвов, въездных ворот легко угадываются на вершине утеса, нависшего над рекой. В 1764 году камень дворца пошел на устройство фундаментов и ограды деревянной церкви Рождества Богородицы, поставленной рядом с древним городищем.Трускавец санаторий Карпаты 
Церковь в Печере того же типа, что и винницкая или ганщинская. От последней ее отличает несколько повышенный первый ярус и отсутствие навеса. Со временем гонтовую кровлю заменила железная, а к западному и южному фасадам были пристроены ампирные тамбуры с полуколонками и фронтончиками - в духе времени (1838).
Интерьер печерского храма раскрыт на всю высоту, но в декоративном отношении уступает ганщинскому. Привлекает внимание гризайльная роспись, выполненная в 1830-е годы в виде архитектурных мотивов на внутренней поверхности второго яруса навы, колоритны гротескные орнаменты в серо-сиреневых тонах на плоскостях срезанного шатра.
Очень живописна колокольня (1865), поставленная отдельно по оси храма, с западной стороны. Осыпавшаяся штукатурка обнажает камни, взятые из разобранного господарского дворца.
Потемневшие от времени камни придают колокольне несколько архаический вид. Конструктивное решение этой восьмиугольной двухъярусной башни во многом восходит к традициям народной деревянной архитектуры.
Рядом с церковью, на мягком травяном ковре белеет крест, высеченный из цельного камня. Серый лишайник с каждым годом все плотнее, все шире покрывает его поверхность с неровными буквами контррельефа: «Сие знамение креста сооружа раб божий...», а на обороте - «Року Божого 1786 мца мая дня 30». Любопытная деталь: по давней привычке резчик вытесал первую цифру года в виде буквы «а», а не единицы. Форма креста обусловлена технологией изготовления, учитывавшей как наименьшие затраты труда, так и требования заказчика: прочность и максимально насыщенный текст, в котором нужно было сообщить множество сведений и для которого нужна была большая площадь.

Наведений вище опис Печери належить Дмитру Васильовичу Малакову. Він ще з дитинства неодноразово відвідував Немирів і сусідню Печеру, часом - із старшим братом Георгієм. Заслужений художник України Георгій Васильович Малаков (1928-1979) залишив чимало акварелей і рисунків мальовничого Поділля, зокрема, і Печери, де малював скелі, пороги на Південному Бузі, дерев'яну церкву, мавзолей Потоцьких роботи архітектора Городецького в колишньому панському маєтку.
Малюнки публікуються на нашому сайті з дозволу Д.В.Малакова.

Річка Південний Буг біля села Печера. Акварель Георгія Малакова, 1956 рік

Печера. Церква Різдва Богородиці 1764 року. Акварель Георгія Малакова, 1955 рік

Цены Трускавец путевка В одному з листів з Немирова 1957 року Георгій Малаков пише: "Було свято Покрови і нам пощастило здійснити давнє бажання - побувати всередині дерев'яної церкви. Церковця, що переступила за друге сторіччя, всередині дуже цікава - стіни цілковито гладкі і тільки розписані під ліплені прикраси: вікна всередині обрамовані намальованим об'ємним орнаментом, у центральній бані - теж розпис, що передає декоративні касети. Іконостас являє собою безліч ікон, які ми часто бачимо в хатах у красному куті. Всі вони прикрашені вишитими рушниками. Йшла відправа, і були ми помазані миром, додержуючись всього ритуалу".

Гога ("домашнє" ім'я Георгія) на етюдах у Печері.
Рисунок Георгія Малакова. Туш, перо. 1956 рік

Берег Південного Бугу. Акварель Георгія Малакова, 1956 рік

[ПГА, т.2, с.32,34]: Церковь Рождества богородицы 1764 г. и колокольня, 1865 г. Находятся на месте замка, построенного здесь в период 1682 - 1685 гг. В 1838 г. к церкви с запада, а в 1869 г. к центральному срубу с юга пристроили кирпичные притворы, акцентированные четырехколонными деревянными портиками с треугольными фронтонами. Трускавец санатории

Деревянная, трехсрубная, трехглавая. Все срубы восьмигранные в плане со значительным наклоном стен внутрь, перекрыты шатровыми главами на восьмериках с одним заломом, увенчаны декоративными главками. В интерьере эффект высотного раскрытия внутреннего пространства иллюзорно усиливается благодаря резкому залому, очень узким боковым граням восьмерика и наклону стен внутрь. Бабинец соединяется с центральным объемом двухъярусной аркой-вырезом. Верх украшен альфрейными росписями XIX в.
Компоновкой масс с преобладанием вертикальных членений, строгим силуэтом, совершенными пропорциями памятник относится к характерным произведениям подольской школы народной деревянной архитектуры.
В ансамбле с церковью сооружена кирпичная, двухъярусная, восьмигранная в плане колокольня, не имеющая завершения.