Тернопільска обл., Бережанський район р-н.

забутий(?) монастир
Невелике село, санатории Трускавца сховане в лісових пагорбах Бережанщини, знаходиться всього в 22 км від райцентру, але дістатися сюди не так вже й просто. Автобуси сюда майже не ходять, дороги тут погані: мабуть вони пам'ятають добре як ступні короля Яна Собєського, який шукав тут притулку після блукань на полюванні, так й ступні багаточисельні натовпи людей, які йдуть сюди на прощу 19 серпня. Санаторий Весна Трускавец

Вперше згадується село в хроніках за 1589рік. Це було передмістям Поморян (всього три км), тому часто тут був на полюванні польський король Ян Собеський. Якось він загубився, не зміг знайти дорогу додому, блукав лісом, вийшов на чиєсь помешкання і попросив притулку. За легендою, як подяку саме за наданий притулок монахом-аскетом, він і заснував за свої кошти Василіанський монастир. Так з щедрої руки землі монастирю дісталося “скільки обійде людина за день”. Подарував він і два портрети себе і своєї коханої дружини Марисенкі. Принаймні, від цього не відмовляються польські джерела.

За іншими даними монастир започаткували ченці Варлаам і Теодозій у 1664 році. санаторий Янтарь Перша церква була дерев'яна. Вона зникла в полум’ї пожежі у 1899 році , нажаль з неї врятовані були тільки царські ворота та колони з вівтарю. А вівтар був знатний та багатий: виготовлений різьбярами та малярами з Франції, за іншими даними був розписаний придворним малярем Яна ІІІ. Цей вівтар робився спочатку для собору св. Юра, що у Львові - головного храму Унії в Україні. Тож можна собі навіть уявити що то був за вівтар.

На жаль у 1958р. партійними керівниками вівтар, як і інші предмети церкви, був вивезений у невідомому напрямку, слід його загубився. Вартує ще додати, що монастир мав чудову, багату бібліотеку... Дзвони в монастирі теж були не прості: відлиті з здобутої турецької зброї.

У 1906 році було збудовано нову муровану церкву. До 1939 р. в монастирі відбувалися масові відпусти до Чудотворної Ікони Божої Матері. Зараз будівлю монастиря ділять дві «установи».

У бережанських таксистів існує дуже невдалий жарт: "Я поїхав на дискотеку", це означає «повіз клієнта в Краснопущу». Справа в тому, що в цьому селі в будівлі монастиря розміщено будинок душевнохворих. В середину заходити не було Санатории Трускавца потреби нічого не збереглося, а мати справу з хворими не дуже то й хотілося. Я дуже обережно ставлюся до таких місць. Хвора душа - то є набагато небезпечний за хворого на туберкульоз. А особливо в такому місті. Чому? Читайте нижче.

воїн Світла, ворог нечистого Санаторий Весна Трускавец
Тільки декілька хвилин я бачила цю людину. Ми побачили один одного ще здалеку, він йшов до себе в келію, я вибирала ракурси для фотогравування. Зупинилися, подивилися один на одного уважно і кожен пішов своєю дорогою. Траєкторія наших шляхів склала прямий хрест. Так я прогавила знайомство з дуже неординарною людиною, яка вміє і має право від владики Любомира Гузара на "вичитку" - отцем Методієм. Він осилився тут з 1998 року. Живе один. Допомогає людям, лікує їх від духовних хвороб та немочі. Про нього писала газета "Високий замок":"Виходець із Закарпаття, у 1960 році він підпільно вступив до одного з місцевих монастирів, за виготовлення релігійних ікон був засуджений до трьох років позбавлення волі, два з яких провів у тюрмі, а рік – у підвалах КДБ. Саме там, розписуючи стіни графічним знаком вервиці і проводячи наступні десять років, коли відпустили, у молитві відчув, як каже, силу виганяти з людей бісів. Практикує священик уже 24 роки і має дозвіл на “вичитку” від владики Любомира Гузара. Про подвижництво отця Методія відомо українським та іноземним єпископам, зокрема головному екзорцисту Ватикану преподобному ґабріелові Аморту". Мені дійсно дуже шкода, що я не виявила наполегливості і не побігла знайомитися. санаторий Янтарь Тепер розумію, що нам було б дуже про багато чого порозмовляти. Хоча можливо просто був ще не час?