Львівська обл. Знаходиться за 17 км від Львова.

Історія
Місто розташоване де притоки Солокiї i Рати впадають в ріку Західний Буг заснований в 1692р. До 1951р мав назву Кристинопіль. Коли містечко після обміну територій між Польшею та Радянським Союзом в 1951р увійшло в склад СРСР, воно нараховувало лише 1,8мешканців. На сьогодні це центр західної вугільної промисловості. Саме тут я вперше побачила шахти та терикони!

Червоноград розділений заплавою на старе місто та нове, яке було побудоване у зв'язку з розвитком вугільного басейну, ці частини міста з'єднуються дамбою.

Юрієвська церква та келії Василіянского монастиря
Будівлі зведені в 1771 архітектором Зельнером на місці дерев'яних будівель монастиря, який було засновано в 1763р. Побудований в стилі пізнього бароко та класицизму. В 1980р тут розміщався філіал Львівського музею історії релігії та атеїзму.санаторий Женева Зараз храм діючий.

Святодухівський костел та келії Василіянского монастиря
Сам монастир був заснований в 1692р. Спочатку він був дерев'яний, а кам'яним став вже на початку 18ст. Пожежа 1747 пошкодила костел та недавно зведені келії. На кінець 1760р реставрація та добудова була завершена, в 1767 побудовано кам'яну огорожу. В 1852р костел був знову пошкоджений пожежею, але відреставрований за два роки. Стиль костелу бароко, а плані виглядає як хрест.

Палац Потоцьких
Наводжу уривок зі статті Олега Смаля "Подорож з Червонограда в Христинопіль" (Дзеркало Тижня)

Оминаю цілком радянську стандартну школу і опиняюся перед палацом Потоцьких, який і справді зовні є абсолютним утіленням руїни. Важко уявити, що кілька століть тому це була домінанта садиби, котра, мов королівський Версаль, пишалась на схилах над Західним Бугом. Із 1685 року ця земля належала коронному гетьману Феліксу-Казимиру Потоцькому. В 1756-1762 роках його внук київський воєвода Франциск-Салезій на місці дідового замка збудував розкішну резиденцію (архітектор П'єр Ріко де Тірреджеллі). Звісно, руйнація графських маєтків розпочалася не в 1951 році.санаторий Женева Наприкінці XVIII ст., після трьох поділів, Польща більш ніж на століття втратила свою державність. Війни неодноразово прокочувалися цією територією. Можна принагідно процитувати фрагмент спогадів одного з генералів російської армії Михайла Бонч-Бруєвича, де він описує будні Першої світової війни на теренах Галичини: "У просторому поміщицькому будинку збереглися ще дорогі старовинні меблі, але хтось уже встиг по-розбійницькому прогулятися анфіладою чудово оздоблених кімнат. Санатории Трускавца, Під ноги траплялися то зірвані з петель дверцята від старовинної шафки збірного дерева, то затоптана спинка дивана стилю "жакоб", то розколоте навпіл обтягнуте шовком кріселко з різьбленими золоченими ніжками. У мармурових статуй, що прикрашали пишний вестибюль, були відбиті носи, на стародавніх, потемнілих від часу портретах хтось злобно виколов очі".

Очікування такого видовища хвилювало мене, коли я відчинив двері палацу Потоцьких. Але диво! Окрім чудово організованої виставки, присвяченої помаранчевим дням (видається, що либонь усі мешканці Червонограда були тоді в Києві на Майдані), з допомогою Олени Шовкової вдалося ознайомитися зі скарбами музею, зібраними за 25 років його існування.Санатории Трускавца А це майже 4 тис. одиниць зберігання основного фонду і понад 2 тис. - науково-допоміжного фонду. Скільки праці та ентузіазму вкладено у зберігання й поповнення цієї колекції! Практично все, побачене мною навіть при побіжному ознайомленні, вражає. Ікони, скульптури, фрагменти іконостасів - справжні шедеври, достойні найширшої популяризації.

Та в якому стані і з якими муками ці твори потрапляють до музею! Олена Шовкова, мов несамовитий Роланд, гасає на "джипі-волинянці" по західноукраїнських теренах, рятуючи від рук новітніх геростратів спадщину минулих поколінь. Гірко чути, що цей факел нищення від комуністів підхопили ті, санаторий Женева кому сам Бог велів бути хранителями вічності. Важко повірити, але більшість експонатів просто перебувають на церковних подвір'ях, у підземеллях, дзвіницях, викинуті на сміття як непотріб. Церква зовсім не контролює і не забороняє нищення фресок XVII-XVIII століть, бо в храмах проводиться євроремонт. Твори старих майстрів спалюються, бо так велить церковний канон.

Конфісковані колись більшовиками скарби священики забирають назад, і… згодом вони знову опиняються в музеї, бо їм не знаходять місця в храмі і викидають як мотлох. Чудові майстри-реставратори Червоноградського музею повертають життя, здавалося б, зовсім втраченим скарбам.санаторий Женева Їхня робота викликала в мене асоціації з баченою колись книгою з військової хірургії: страшні фото поранень - і далі зображення етапів лікування з вражаючим результатом повернення людини із лап смерті до повноцінного життя…