Заснований був ще в ХІІІ ст., в документах згадується під 1464р. Те, що ми можемо побачити зараз є комплексом, який формувався на протязі XVII-XVIIIст, т.як у 1519р монастир та саме мыстечко було спалене татарами. санаторий Алмаз Споруди монастиря постраждали у 20ст під час воєн та пожеж. На подвір'ї розташована мідна позолочена скульптура на колонні. ЇЇ було зроблено у 1718 г. мастером X. Шобертом, кажуть скульптура очищається сама по собі. Костел в занедбаному стані. В ПА та М. СРСР вказується на реставрацію, що зараз спостерігти не можливо. За радянські часи монастир не минула доля багатьох костелів на теренах західної України - концтабір, склад, крамниця, а от у Петра Власенка прочитала що на території до сих пір діє лікарня для душевнохворих. Щоб рекоструювати храм треба великі гроші, але як мені здається що вже через 5 років потрібна сума може збільшитися вдвічі, якщо нічого не робити.
Оце так каменюка!
Без сумнівів, що саме цей камінь і дав назву містечку. Колись багато тисячоліть тому тут простягалося море за часів міоцену. От такий цікавий рельєф розпочинається від Львівської обл.. і тягнеться він через Тернопілля до Хмельниччини. Самим відомим рифом цього зниклого моря є Товтри. І трапляються такі величезні каменюки. Вартує зазначити, що біля каменя було поганське капище, тепер тут неподалік каплиця і могили з козацькими хрестами.
церква св. Параскви
Знаходиться неподалік монастиря.
  каплиця і цвинтар
Знаходиться на протилежному пагорбі монастиря.санаторий Алмаз Зовсім невеликий цвинтар зі старими та новими похованнями. Що особисто мені подобається в старих сілянських цвинтарях, так це гарні скульптури, і ще... коли дивишься на руїни будівель, думаєш наскільки не вічно навіть каміння, а на цвинтарі думаю, наскільки наше - людське життя мале, як зернятко у всесвіті.