Погода за вікном морозна, зимова',
А в коминку вогонь такий чудовий!
Приємно тіло огортає теплота, –
В кімнаті сніговій нас приневолив.

Так швидко розставання мить прийшла до нас,
Ти глянув тихо в очі й руку стиснув…
Вогонь у коминку повільно догорав,
А за вікном гуляла хуртовина.

Вагання мить ледь-ледь помітна у очах, –
У віхолу не хочеться виходить.
Ти ніжно пригорнув мене…Вогонь зачах,
Від вугляків іще тепло виходить…

Повільно помирає в коминку вогонь,
А серце розлучатися не хоче,
Втрачати ніжність і тепло твоїх долонь…
Надворі вітер сипле сніг у очі…

 08.01.2016  Автор Марія Дьогтяр