Жила собі свиня в однім сараї,
Комфортно їй було у ріднім краї,
Спокійно, сухо, затишно і сито,
Їда завжди була в її кориті.

У цім раю помалу підростала,
А як уже зовсім доросла стала,
То почала виходити з обори,
З цікавості пішла за межі двору.

Що бачила, що думала– хто знає, -
Свиня змінила звички новизною.
Тепер по-іншому вже хоче жити,
Не хоче їсти із свого корита.

І скільки не товкли в корито писком –
Не їсть, бо хоче, щоб давали з миски.
Достойно жити свинка захотіла,
На те її взяли й життя лишили.

Мораль така з цієї писанини :
Знай, люблять не свиню. а лиш свинину.

Автор Марія Дьогтяр.20.03.2010року.