Блаженну байку прочитала я в однім листі...
Бувальщину?- Можливо...Ніби Сонце покохав
Безумець Соняшник. Що було в нього на меті ?
Бо голову бач з ранку він до Сонця повертав!

Без ґрунту, солі і води із Сонцем жити пхавсь?
Ба! Навіть без повітря! Що міри він не знає!
Благав, щоб вечором промінчик Сонця не ховавсь!
Безумець, хто такі розмови про Сонях має.

Байдуже, що за справи лице буде ховати,
Бо визначено Сонцю навкруг землі кружляти
Богами, і Соняшник напевне про це знає.

Без Сонця, ніде правди діти, йому не жити.
Бодай весною було б що в землю посадити,
Бач, Сонях не про себе, а про насіння дбає.
Автор Марія Дьогтяр.