Напиши мені лист, адресате,
Напиши його в промені сонця,
Бо він ранками буде спішити
Заглянути до мене в віконце...

Напиши мені вітром у полі.
Піду в поле листи відшукати,
І у кожнім пориві поволі
Буду слово твоє впізнавати...

Напиши хоч край неба зорею,
Що летить і миттєво згоряє,
Полечу я думками до неї,
Там листа твого теж прочитаю…

Та щось вітер не віє…і тиша…
Заснувалося хмарами небо...
Я благаю тебе: - Ти ж напишеш?
Бо у мене є в цьому потреба.

Напиши мені, навіть коли ти
І не хочеш для мене писати.
Я прошу написать, відіслати.
А я буду чекати, чекати...

Напиши мені...

Автор Марія Дьогтяр.13.09.2009р.