Рыдала.....рыдала...рыдала....
И что?натворила кучу глупостей....ну когда я уже полажу сама с собой...!!!?
Он говорит,что не понимает людей....А я и не смогу их понять,так как я и сама себя не понимаю...
Чуть не потеряла подругу(самую близкую)....Чуть не осталась без него....
Ну зачем я так резко...я ведь могу начать новую жизнь и со старыми друзьями....?!Не так ли?
Главное не переступать границу....мы просто будем друзьями...мы ведь оба этого хотим....
Главное держаться..держаться.....
Блин, а чувствую себя так как будто уже переступила границу дозволенного...ну подумаешь поговорили каких то полтора часа по телефону ....ну а если нам обоим не хотелось спать....?
а может я дура,что ему написала....а....все это кошмар...
полное отсутствие мозгов....надо меньше на солнышке находиться)
Это все эта песня,она заела у меня в голове:
Тримаючи в руках своє обличчя,
Відчуваєш свою душу менш самотню,
Завмирає образ повноцінних емоцій,
Затерпає постать, так я хочу.
Знаєш, посмішка твоя гріє,
Мов світло ясне бачу,
На завтра відкладаю мрію
І як завжди бажаю вдачі...
Приспів:
Розбивай свої скелі! |
Відчиняй інші двері! - |
Неважливі вчинки минулого! |
Змінюй свої дії! |
Втілюй свої мрії! - |
Знайдеш початок нового життя! | (2)
Вже мариться тобі в очах,
Не розмовляєш ти зі мною,
Насправді вчинок твій – це жах
І сходить сонце за спиною.
Не побачиш у думках
Того, що завтра могло бути,
Не треба марити у снах
І будеш жити ти минулим.
Приспів.
Чомусь не розумієш зовсім моїх слів
І погляд твій я відчуваю досі,
Рахую скільки це триватиме ще днів,
Коли відчую запах твого волосся?
Можливо, ти не зовсім вільна
І мучать сумніви тебе?
А, може, й навіть божевільна?
Ти усміхнись і все мине...
Приспів.
Нового життя!
Знаєш, посмішка твоя гріє,
Мов світло ясне бачу,
На завтра відкладаю мрію
І як завжди бажаю вдачі...