Настроение сейчас - котяче

ну от. все повертається до стіни і тихо посопує, щоб не загризти. так і моє інсайд рве і мичить, але туди - до стіни.
чомусь дуже не спокійно, хоч і ясно, як небо без хмаринок.
Дана, забери до свого Космосу або ж угрій битою з розмаху, щоб вся пилюка враз зірвалася танцем і вискочила вухаминіздрямиротом. навіть якщо ми про це не говоримо, воно мене всеодно мучить, шкребе і підточує водою.
мій мозок стріляє раптовими полюціями думок - непотрібними і вже прожованими до безкінечності. чи то передпокій зими. може заморозить мій запах, щоб не тягнув за собою неспокій іншим, щоб не шукали його скрізь, щоб не виникали раптові полюції. вже не радує і не турбує. нічого це всеодно не змінить
хочу кота, щоб воно гріло тебе збоку і мурчало над вухом і мняло живота. я заради нього таки навчилася б смачно готувати або закормила б його кексами, але він би зрозумів, бо я б то з усією душею.