ЗНАЙОМТЕСЬ - ВОРОГ НАРОДУ Вадим Вікторович Татусь, гендиректор заводу Росава, звільнює персонал за участь у майдані (потрібна юридична допомога!!!!!!!!!!) Хто може, поширте цю історію. Учора дехто розповідав перед Верховною Радою про намір "зупинити фашизм". Наскільки фарисейськими є ці заяви, свідчить наступна історія, яку зранку 4 грудня розказав мені на Майдані простий парубок. Його, уродженця м. Білої Церкви Козленка Павла Андрійовича, за участь у Євромайдані було звільнено з роботи на Білоцерківському шинному заводі. Керівництво на його очах порвало його трудову книжку і посвідчення слюсаря 4-го розряду. (!!!) До дружини з немовлям навідалися двоє міліціонерів, які сказали, що оголосять в розшук, якщо він не з"явиться в райвідділ міліції протягом 24 годин. За їхніми спинами стояла людина в цивільному, яка сказала, що в іншому випадку можуть підкинути зброю або наркотики (чи то йому, чи то дружині - не пояснили). Зараз ця проста, бідна людина без роботи, не знає, куди звертатися по допомогу. Його рідний брат лежить у лікарні в Києві тяжкому стані після подій на Майдані. Звільнення і залякування на заводі мають масовий характер. Попри це, працівники Білоцерківського шинного заводу за власні гроші, продавши хто що мав, винайняли 3 автобуси для поїздки на Євромайдан. У результаті цим автобусам пробили колеса, і зараз вони стоять у Білій Церкві в оточенні спецпідрозділу міліції. Всі хто може, допоможіть цій людині та іншим у схожих випадках. Особливо їм потрібна юридична допомога. На жаль, я, в шоці від оповіді, забув узяти в нього телефон. Ці абсолютно гітлерівські, тоталітарні методи по-блюзнірськи застосовуються партією, яка говорить про боротьбу з фашизмом. Шановні друзі! Тепер зрозуміло, як живуть наші люди, і які ставки в цій боротьбі? (Олександр Палій)
"Со всего востока Украины с раннего утра идут и идут СМС.
Донецкая область, Луганская область… Пишут люди. В Краматорске рабочие на НКМЗ отказываются ехать в Киев на антимайдан за 300 грн и их заставляют под страхом сокращения! Все недовольны беспределом, но боятся. Бюджетники – подневольные люди.
Автобусы в основном выезжают в субботу, в них – одни мужчины.
И Крым, мой многострадальный и любимый всем сердцем Крым… Позвонили предприниматели, торгующие на набережной Алушты. Со всех собирают по 300 – 500 грн. Если отказываются - угрожают, что вышвырнут летом с привычных мест торговли.
Деньги «вышибают» со всех, кто еще хоть как-то держится «на плаву».
Все пишут, просят прощения за то, что соглашаются, просят их понять.
Я – понимаю. Понимаю, что рабство – в крови. Не понимаю другого – неужели так, в страхе и нищете, жить лучше, чем чувствовать себя человеком? Когда же расправят плечи, когда проснется достоинство и желание жить, как человек?!
Еще понимаю, что все те сотни миллионов гривен, перечисляемые в три последних года на прикорм стай беркутов, барсов, тигров – разворовывались, растаскивались по карманам начальников и именно эти украденные деньги заставляют сейчас генералов отдавать преступные приказы и отправляют в бой против своего народа таких же нищих, обездоленных мужчин, как те, кто пишет СМС: Простите, но мы боимся…
Ребята, несмелые вы мои , дорогие! Продолжайте бояться! Но не просите за это прощения – это ваш выбор – жить в рабстве.
Главное, что тех, кто смог победить в себе страх – в разы больше. И они будут на Майдане несмотря ни на что. За себя, за свои семьи, свое будущее. За то, чтобы ВЫ наконец-то узнали другую жизнь. За свободу – свою и вашу".