Лист перший



Знаєш, тут, як у казці. Сюжети,

чим до виборів ближче – гостріші.

Компромати за прайсом. Буклети,

ті, що за, ті, що проти, та інші.

Знаєш, тут, як в кублі чи на фронті,

тільки важко сказати, де наші.

Тут соратники мають зарплати

за «соратність і вірність», і лобі.

Тут говорять «по-фєні» і матом.

Та запізно в кущі з криком «пробі».



Лист другий



Знаєш, любий, так хочеться нині

поцілунків і любощів. Тільки

я плекаю не нас. Цих от синіх.

Навіть стала стервозна і дика.

Любий, враження сильне насправді –

за бабло тут готові на більше,

ніж досвідчені лярви і бляді.

Вибач. Кличуть… Пізніше відпишу.



Лист третій



Я втомилася, любий. Сьогодні,

тут по селах возили ікону.

і грошима кормили сільраду.

Любий, хочу негайно додому,

але мушу сидіти на звітах,

бо любов до народу – то діло

недешеве. І мусять зійтися

розрахунки. Ці вибори, милий,

викликають бажання тікати

за кордони. Та хоч гондураси.

Що не скажеш – усе компромати.

Знаєш, любий, вони – ... редиски



Лист четвертий



Субота, коханий, а мушу сидіти в штабі,

і біло сміятись, і ніжно не слати на.

Якісь понаїхали (шлях би котрого трапив),

привезли плакатів, щоб вішати на тинах.

І то не про наших, пухнастих і синьо-білих -

про опозиційників. Хрєн його зна, яких!

Бо цих опозицій багато. І так без мила

на груди вилазять, чи й глибше. І сміх, і гріх...