Шукати мудрість зовні себе – верх дурості. (чанський афоризм)
***
На Шляху немає жодних стежок. Той, хто ними іде, самотній і в небезпеці. (чанський афоризм)
***
Захід та світанок зустрічати ніколи не забувайте, зорю – найказковіший час... Година чарів це...
***
Себе слухайте, уважно слухайте. У тиші – тихий голос цей...
***
Шлях і шляхетність корінь один мають. Тільки шляхетний Шлях здолає
***
Влада – це тільки мовчазна згода одного щодо другого. Вибір за мною. Я можу не боятися. Я можу не визнавати їхньої влади. І тоді я роблюся вільним.
***
З кожною втратою ти втрачаєш частину себе. З кожною смертю ти теж умираєш.
***
–Ніколи не розумів змісту жертвоприношень...
–Вони для того, щоб навчитися віддавати, відмовлятися від чогось, до чого ти звик чи вважаєш своїм. Вчитися віддавати слід поступово... Бо колись ми станемо перед рішенням розлучитися з найдорожчим, що у нас є.
***
Отака свята трійця виходить – віра, надія, любов. Надія – надійна крига, розум. Віра – мрії, вирій, пара – в хмарках літає. І вода – любов. Крига, вода і пара. Вони і різне, вони й одне... Саме так я розумію тринітаризм...
***
Навколишній світ, що ти бачиш, – то тільки відображення...твого внутрішнього світу. Тому втекти неможливо... Від себе не втечеш.
[291x410]
***
Я думав, про наш божевільний світ, що стрімко наближався до суцільного тотального стеження за кожним. Зі всіма цими жучками та прибамбасами – чипами, вмонтованими навігаторами, таблетками... Тарапата розповів мені багато чого... тож свободи не лишається... Ще трохи – і воля людства буде підкорена остаточно. Тільки суцільний страх буде смикати людей за ниточки. І досмикається. Всі будемо машинами вже цілком і назавжди. Раціональними, холодними, жорстокими, як Модест чи Зарнік, а може, ще гіршими. Як кульгавий. Усе – труба. А ті, хто смикає, не відмовляється від влади. Вони не підуть самі. Ніколи. Виходу немає...